15 вересня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890км19), розглянувши касаційні скарги засудженого та його захисника на вирок Вищого антикорупційного суду та ухвалу Апеляційної палати ВАКС, скасувала ці судові рішення та закрила кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави).
Як установив ККС ВС, у цьому кримінальному провадженні було істотно порушено вимоги КПК України, які полягають, зокрема, у тому, що обвинувальний акт направлено до суду після закінчення строків досудового розслідування.
ККС ВС дійшов висновку, що закінчення строку досудового розслідування законодавець пов’язує зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення скасовується, якщо суд, маючи всі підстави для закриття кримінального провадження, цього не зробив. Тож закрити це провадження і скасувати судові рішення нижчих інстанцій зобов’язаний суд касаційної інстанції.
Із постановою ККС ВС, повний текст якої було оголошено 17 вересня 2021 року, можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua.