Оскільки таємне спостереження є серйозним втручанням в право людини на повагу до приватного життя, судовий дозвіл, що служить підставою для такого спостереження, не може складатися в формулюваннях, що залишають місце для спекуляцій і припущень щодо його змісту.
Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану» (заява №3409/10), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Нагадаємо, правоохоронні органи Азербайджану розслідували кримінальну справу, пов’язну із нападом на журналіста. В рамках цієї справи проводилися, в тому числі, негласні слідчі (розшукові) заходи. Серед них – прослуховувався телефон головного редактора опозиційної газети Azadlıq Азера Ахмадова.
Але НС(Р)Д був санкціонований лише стосовно колеги Ахмадова. А дозволу на прослуховування телефону головреду фактично не було.
Ахмадов звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) і статтю 10 ( свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на неправомірність цього рішення про приховане спостереження.
Суд у Страсбурзі звернув увагу, що національні суди відхилили апеляцію заявника на рішення, подане в рамках кримінального провадження у справі його колеги. Адже в рішенні не було вказано його ім’я або будь-які вказівки щодо нього. З іншого боку, незважаючи на це, суди в цивільному провадженні вирішили, що рішення таки стосувалося Ахмадова, оскільки він був одним з контактів, по яких проводилися негласні заходи.
ЄСПЛ постановив, що оскільки таємне спостереження є серйозним втручанням в право людини на повагу до приватного життя, то судовий дозвіл, що служить підставою для такого спостереження, не може бути складено в настільки розпливчастих формулюваннях, щоб залишити місце для спекуляцій і припущень щодо його змісту і, що найбільш важливо, відносно особи, щодо якої застосовується цей захід. У даній справі було відсутнє розуміння щодо того, який телефонний номер або номери повинні були прослуховуватися і який зв’язок між цими номерами і особою, підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення. А слово «контакти», вжиті в рішенні про дозвіл, і умови цього рішення в цілому були занадто широкими і неточними.
Отже, високі судді дійшли висновку, що держава не довела, що рішення про дозвіл на проведення НС(Р)Д мало правові підстави, відповідні Конвенції.
Тож суд констатував порушення ст. 8 Конвенції і присудив 4,5 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
З текстом рішення ЄСПЛ у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану» (заява №3409/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової та адвоката Ігоря Кутепова можна ознайомитися за посиланням.