23 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/11330/17 залишив без задоволення касаційну скаргу НАБУ, не знайшовши підстав для встановлення порушень захисниками Правил адвокатської етики.
НАБУ звернулося до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, якими не було притягнуто до відповідальності за скаргою детектива НАБУ адвокатів, які покинули зал судового засідання. Це на думку позивача було свідченням порушення адвокатами основних засад здійснення адвокатської діяльності.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що, приймаючи рішення про закриття дисциплінарних справ відносно адвокатів, КДКА Київської області виходила з того, що під час проведення судового засідання підозрюваний перебував у безпорадному (непритомному) стані, який не дозволяв йому скористатися своїм правом на безпосередню (самостійну участь) в судовому засіданні, а також скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. 42 КПК України.
У свою чергу слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотань про відкладення судового засідання у зв’язку зі станом здоров’я підозрюваного. Адвокати з огляду на стан підозрюваного, були позбавлені можливості погоджувати правову позицію з підзахисним та здійснювати його належний захист під час кримінального провадження. У зв’язку із цим КДКА Київської області дійшла до висновку про те, що дії адвокатів у судовому засіданні вчинено з дотриманням принципу домінантності інтересів підзахисного, з метою недопущення порушення прав підозрюваного та у спосіб, що не заборонений законодавством.
Позивач в касаційній скарзі вказував на те, що дії адвокатів щодо самовільного залишення залів судового засідання свідчать про порушення присяги адвоката та ст. 8 Правил адвокатської етики.
Згідно зі ст. 8 Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями. Зміст вимоги щодо дотримання законності визначений у ст. 7 Правил адвокатської етики.
Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що для цілей перевірки наявності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені. Також суди попередніх інстанцій врахували, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Згідно із ч. 1 ст. 48, ч. 1 ст. 54 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним до участі у кримінальному провадженні.
Будь-яка діяльність адвоката не може суперечити чинному законодавству України та міжнародним нормам права, прийнятими та ратифікованими в Україні. Адвокат також не може приймати завідомо протизаконні доручення та використовувати неправочинні засоби навіть для захисту законних інтересів своїх клієнтів.
Як встановлено судами у цій справі, захисники покинули судове засідання, однак, процесуальних дій, які б вказували на протиправну поведінку захисників, головуючим суддею не було вчинено. Слідчий суддя не вважав за необхідне порушити перед органом, уповноваженим на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначених захисників.
З огляду на те, що дії адвокатів були спрямовані на захист прав підзахисних на особисту участь у судовому розгляді та вільний вибір і заміну захисника, Верховний Суд погодився з висновками відповідачів та судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.