Факт відсутності протоколу про затримання особи в матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість усіх отриманих надалі доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій.
Це зауважив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 9 липня 2024 року у справі № 678/428/23.
За обставинами справи
Вироком міськрайонного суду, який залишив без змін апеляційний суд, особу визнано винною та засуджено за частиною 5 статті 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, крім житла.
У касаційній скарзі захисник засудженого з посиланням на доктрину «плодів отруєного дерева» стверджував, що суди залишили поза увагою факт незаконного затримання його підзахисного і, як наслідок, неможливість подальшого визнання вилучених коштів і речей як речових доказів у цьому провадженні.
Висновки ВС
ККС ВС під час касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановив, що в справі немає протоколу затримання засудженого, а сам засуджений стверджував, що був затриманий працівниками поліції 16 січня 2023 року, адже після проведення оглядів він змушений був залишатися біля працівників поліції, які доставили його до управління поліції.
Ухвалою слідчого судді від 17 січня 2023 року він був узятий під варту в залі суду. Будь-які недозволені методи або спецзасоби (кайданки) співробітники поліції до засудженого не застосовували, він не був позбавлений можливості вільно рухатися готельним номером, йому лише було заборонено залишати місце огляду до його закінчення відповідно до вимог частини 6 статті 237 КПК України.
«Сам факт відсутності протоколу про затримання особи в матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість усіх отриманих надалі доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Вказане порушення прав особи, яке втілилося в нескладенні протоколу про затримання, несвоєчасному складенні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено в протоколі затримання, може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося», — виснував ККС ВС.
ККС ВС констатував, що сторона обвинувачення не допустила порушень, які би зумовили недопустимість огляду як слідчої дії або ж неможливість подальшого визнання вилучених коштів і речей як речових доказів у цьому провадженні з посиланням на доктрину плодів отруйного дерева, як про це вказувала сторона захисту.