Складно уявити кримінальне провадження про корупційне кримінальне правопорушення без комплексу судових експертиз. Саме на висновках експертів здебільшого будуються обвинувачення за фактами службових розтрат або зловживань владою та інших злочинів цієї категорії. Саме результати експертних досліджень дуже часто мають вирішальне значення для прийняття рішень за наслідками досудового розслідування та судового розгляду.
Корупційні злочини переважно складні у розслідуванні. Специфіка у багатьох випадках полягає у необхідності розв’язання заплутаних схем, дослідження великих масивів документів, аналізу фінансових транзакцій і вивчення вмісту вилучених матеріальних носіїв інформації.
Без спеціальних знань експертів і використання сучасної техніки сьогодні складно уявити розслідування корупції. Призначення комплексних і комісійних експертиз у корупційних кримінальних провадженнях не є чимось винятковим.
Захисник не пасивний спостерігач у корупційному провадженні
Потрібно розуміти, що призначення судових експертиз у корупційних кримінальних провадженнях не є винятковою прерогативою сторони обвинувачення. Захисник, при належному підході до своєї роботи, також повинен активно користуватися таким інструментом. Так, ст. 243 КПК дає стороні захисту право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, зокрема обов’язкової.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК жоден доказ не має наперед встановленої сили, то й жоден висновок експерта також не є істиною останньої інстанції, а тому завжди може бути підданий сумніву та критично оцінений у суді під час його дослідження.
Дуже часто, отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування та дослідивши висновки експертів, досвідчений захисник може знайти і звернути увагу на велику кількість недоліків і навіть порушень, допущених експертом. У таких випадках доцільно розглядати питання призначення альтернативних експертиз з тих самих питань, щоб мати змогу переконати суд у спроможності власної позиції по суті справи.
Перелік судових експертиз, які найчастіше призначаються та проводяться у кримінальних провадженнях про корупційні кримінальні правопорушення, логічно випливає зі специфіки злочинів зазначеної категорії. Спеціальні знання експертів здебільшого використовуються у випадках, коли необхідно дослідити документи і встановити їхніх авторів і підписантів; вартість привласненого, відчуженого або набутого майна; повноту й вартість виконаних будівельних робіт; дослідити вміст електронних носіїв інформації; ідентифікувати людину за відео- або звукозаписом, а також встановити розмір збитків.
Звичайно, залежно від обставин і за наявності може бути призначена та проведена будь-яка експертиза, однак на практиці у корупційних кримінальних провадженнях нам найчастіше доводиться мати справу з таким стандартним набором судових експертиз:
- почеркознавча і технічна експертиза документів;
- товарознавча експертиза, оціночно-будівельна, оціночно-земельна експертизи;
- будівельно-технічна експертиза;
- комп’ютерно-технічна експертиза;
- фоноскопічна експертиза;
- економічна експертиза.
Актуальні проблемні питання призначення та проведення експертиз
Як згадувалося вище, висновок експерта, як і будь-який інший доказ, не має наперед встановленої сили. Тим паче, що під час призначення та проведення експертиз продовжують траплятися випадки допущення значних порушень, що призводять до відкидання в подальшому судами результатів таких експертних досліджень.
Причини визнання висновків експертів недопустимими доказами можуть бути різними: порушення процедури призначення та проведення експертизи, недостатність або недостовірність вихідних даних, неналежна кваліфікація експертів тощо.
Для ілюстрації розберемо декілька конкретних прикладів із судової практики.
1. Покладення в основу висновків експер – тів довідок спеціалістів, складених за резуль – татами перевірок, що призначені у непроце – суальний спосіб. Відповідно до ч. 3 ст. 101 КПК висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими — ч. 5 ст. 101 КПК.
Йдеться про добре усім відомі випадки призначення економічних або навіть будівельно-технічних експертиз із направленням експерту довідок спеціалістів Держаудитслужби, складених за результатами перевірок, призначених слідчим чи прокурором за відсутності відповідних повноважень.
Такі довідки спеціалістів визнаються недопустимими доказами у зв’язку з їх отриманням у спосіб, не передбачений КПК. Висновки експертів, якими лише підтверджуються висновки спеціалістів без самостійного дослідження експертом матеріалів, також визнаються недопустимими доказами відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева».
Така позиція збігається з позицією Верховного Суду (Постанова від 17 вересня 2019 року у справі №243/2194/18), аналогічної думки дотрималися суди першої інстанції: Дарницький районний суд міста Києва (виправдувальний вирок у справі №753/18878/18 від 4 травня 2023 року), Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області (виправдувальний вирок у справі №683/2659/19 від 20 березня 2023 року).
2. Недостатність або недостовірність вихідних даних для експертизи. Очевидно, що об’єктивність експертного дослідження та достовірність його висновків не в останню чергу залежать від повноти і достовірності вихідних матеріалів, які надаються експерту на дослідження.
Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків.
З нашої практики можу привести декілька яскравих випадків порушення вказаної норми, що тягнуть за собою визнання висновків експертів недопустимими.
В першому випадку експерт під час проведення товарознавчої експертизи самостійно (!) збирав у торговельних мережах інформацію щодо вартості товарів, яку він повинен був установити.
В другому випадку експерту для почеркознавчої експертизи та встановлення автора підпису на актах виконаних робіт слідчим були надані підписані окремі аркуші невідомого походження, зовнішньо схожі на акти, які насправді не були оригіналами вказаних документів. Дослідивши недостовірні документи, експерт дійшов певних висновків, які насправді жодного значення для встановлення обставин у провадженні не мають.
Судова практика вже містить приклади визнання висновків експертів у корупційних кримінальних провадженнях недопустимими доказами за аналогічних підстав.
Так, Бориспільський міськрайонний суд Київської області, розглядаючи справу №359/2636/19, ухвалив виправдувальний вирок, визнавши, серед іншого, недопустимим доказом висновок судово-економічної експертизи через його фактичну недостовірність та невідповідність. Суд з’ясував, що предметом дослідження цієї експертизи були митні декларації, «номера яких не відповідають номерам тих декларацій, копії яких містяться в матеріа лах кримінального провадження, та тих, про які йде мова в обвинувальному акті».
Процесуальні порушення під час відбору експериментальних зразків підписів і печаток стали причиною залишення поза увагою при ухваленні виправдувального вироку висновків судово-почеркознавчих експертиз у справі №235/2649/16-к, яка розглядалася Красноармійським міськрайонним судом Донецької області. До такого рішення призвела відсутність будь-яких відомостей про повноважних осіб, які відбирали експериментальні зразки, а також спосіб, дату, час і порядок їх отримання через відсутність відповідних протоколів.
3. Проведення фоноскопічних експертиз за зразками голосу на носіях невідомого походження. Не секрет, що під час розслідування більшості корупційних кримінальних проваджень сторона обвинувачення вдається до проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою фіксації певних розмов між фігурантами. У подальшому файли з розмовами надаються суду як докази.
З метою ідентифікації особи, яка є учасником записаної розмови, призначається судова фоноскопічна експертиза. В таких випадках завжди важливо звертати увагу на умови виконання записів, наданих експерту на дослідження. Нерідко трапляється так, що відповідні записи можуть бути здобуті з порушенням вимог КПК: починаючи від грубого безпідставного втручання у приватне спілкування, закінчуючи банальним копіюванням файлів із втратою першоджерела.
У разі наявності сумнівів у законності походження записів варто ставити питання про допустимість таких доказів із подальшим застосуванням доктрини «плодів отруєного дерева» до висновків експертизи, під час якої такі розмови досліджувалися.
Як приклад із судової практики можна згадати виправдувальний вирок Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/9869/16-к, у якому, серед іншого, надано оцінку висновку криміналістичної фоноскопічної експертизи, яку визнано недопустимим доказом через надання експерту копій фонограм, виготовлених у невідомих технічних умовах.
Висновок
Судові експертизи у корупційних кримінальних провадженнях мають ключове значення, у зв’язку з чим вони потребують прискіпливої уваги. На допустимість висновків експертів може впливати дуже велика кількість факторів, дрібниць у цьому питанні не буває. Покладаючи в основу своєї правової позиції у справі висновок експерта, не потрібно легковажно розраховувати на остаточність і неоспорюваність його результатів.
Денис Терещенко
«ALERTES» керуючий партнер