Про аліментні спори розповів адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, Голова правління Центру сімейно-правових досліджень, старший науковий співробітник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України Олег Простибоженко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками аліментні спори, а саме:
1. Погляд з позиції стягувача.
1.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази).
1.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача).
1.3. Спосіб стягнення аліментів, його зміна.
2. Погляд з позиції платника.
2.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії.
2.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника).
У рамках характеристики аліментних спорів акцентовано на наступному
1. Погляд з позиції стягувача
1.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази)
За заявою стягувача суд видає судовий наказ про стягнення аліментів у розмірі:
1) на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ст.183 СК, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК);
2) у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.184 СК, п. 5 ст. 161 ЦПК).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК).
Умови:
-
Максимально вказати ідентифікаційні дані боржника – ІПН, адресу, дату і місце народження, навіть e-mail (п.2 ст. 163 ЦПК) – це т.зв. «інші дані, що ідентифікують боржника»;
-
Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК) – у якості доказу доцільно додати довідку від ДВС;
-
У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);
-
Якщо ІПН боржника невідомий, тоді необхідно витребувати його у ДПІ на адвокатський запит;
-
Також можливо спробувати його знайти у нотаріальних базах, за попереднім місцем роботи тощо; Не варто писати, що коду немає (якщо він є).
-
Доведення факту проживання дитини разом з заявником. Право на стягнення аліментів має “той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина” (ст.ст. 183,184 СК). Реєстрація місця проживання разом з дитиною ще не означає проживання разом з дитиною. Подаючи заяву про видачу судового наказу доцільно надавати не довідку про реєстрацію, а ще докази, що підтверджують саме обставину спільного проживання з дитиною (н-д, акт ССД, ЖЕК, ОСББ).
1.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача)
Немає необхідності заявляти позовну вимогу про стягнення аліментів, якщо їх розмір кореспондує ст.ст. 183, 184 СК, тобто є таким, який підлягає стягненню у порядку наказного провадження.
Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК або коли неможливо стягнути у наказному;
Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.
Доцільно стверджувати, що платник сплачує аліменти у певній сумі, але цього недостатньо, тому був пред’явлений позов.
Суд зазвичай не присуджує нижче цієї суми, а платник не заперечує, що він їх не платив.
Суду треба демонструвати структуру витрат на дитину (місячних та річних): – харчування (чеки за кілька місяців);
– комунальні платежі (літні та зимові місяці);
– курси, гуртки (щомісячні витрати);
– одяг (річні витрати);
– книжки і канцелярія;
– поточне лікування;
– пальне (якщо дитину возити на авто) і т.д.
Структуру доходів стягувача аліментів, яка має відображати суму, що покриває витрати на дитину.
Решту суми витрат на дитину – стверджувати, що добровільно сплачував відповідач.
Крім офіційного доходу відповідача, треба демонструвати суду його статус, наявність майна і т.д.
Твердження про рівень життя дитини, до якого вона звикли (ще у шлюбі або за згодою батьків).
1.3. Спосіб стягнення аліментів, його зміна
За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК).
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 180 СК).
Отже, спосіб стягнення аліментів обирає лише стягувач (не суд).
-
Платник аліментів не має права пред’являти позов про зміну способу стягнення аліментів. Це виключне право одержувача аліментів (ст.181 СК).
-
Платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у межах способу, обраного стягувачем аліментів (ч.7 ст.170 ЦПК, ст.192 СК).
Наприклад, просити 1/5 чи 1/6 заробітку на одну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму.
Підсудність (зміна способу):
Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Підсудність (збільшення розміру):
питання допустимості застосування альтернативної підсудності за вимогою про збільшення розміру аліментів – Верховний Суд вдався до розширеного тлумачення терміну «стягнення аліментів» (постанова від 23.01.2018 у справі № 489/4826/16-ц);
Підсудність (зменшення розміру):
ЦПК не передбачає застосування альтернативної підсудності до вимог платника аліментів про їх зменшення; Такий позов має пред’являтися за правилами “загальної” підсудності – місцем проживання одержувача аліментів; Новий ЦПК передбачає наслідки порушення (чи спроб) підсудності.
2. Погляд з позиції платника
2.1. Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії
Умови:
-
Відсутність інших стягувачів
Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК);
Заінтересованою є особа,яка вже отримує від боржника аліменти (п.8,14 постанови ПВС № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»);
Суддя відмовляє у видачі с/н, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 ЦПК (ч.3 ст.165);
Бажано повідомити суд про їх наявність.
-
Ідентифікаційний номер
У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);
с/н має відповідати вимогам виконавчого документа, передбаченим ЗУ “Про виконавче провадження” (ч. 3 ст. 431 ЦПК)
-
Місце реєстрації
Заява про видачу с/н може бути подана за місцем проживання стягувача (до ч.1 ст.28 ЦПК). Тому зміна місця реєстрації не є перешкодою для видачі с/н;
Однак, у разі якщо суд не може встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч.9 ст.165 ЦПК);
-
Місце проживання дитини
ст. 183, 184 СК, ст. 161 ЦПК пов’язує право на видачу с/н про стягнення аліментів з проживанням дитини разом із заявником.
2.2. Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника)
Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК;
Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.
Типові помилки:
-
Заяви платника про те, що в нього немає можливості надавати утримання дитині;
-
Заяви платника, що він і так утримує дитину, пред’явлення чеків про перекази коштів, оплату курсів, речей і т.д.
-
Результат: суд постановляє в обох випадках рішення, яке платник аліментів сприймає як несправедливе.
Незалежно від вказаних вище підстав, суд в будь-якому разі присудить аліменти.
Основна боротьба має бути за їх розмір.
Замість заперечень чи “козирянь” доцільно зайняти прагматичну позицію і визнати, що відповідач сплачував певну суму аліментів (яка в принципі є прийнятною для подальшої сплати).
Доказова база:
-
Показати щомісячні платежі, які є прийнятними для подальшої сплати відповідачем, тобто вказати, що відповідач їх сплачував і надати докази;
-
Якщо є діти від іншого шлюбу або непрацездатні батьки, то укласти з ними договір або отримати рішення суду щодо аліментів. Важливим є розмір (його варто розрахувати залежно від доходу платника і суми, яку він готовий платити надалі);
-
Завищити заробітну плату (н-д, показати її без вирахування податків або за більший період, якщо там були премії і т.д.).
Першоджерело: https://tinyurl.com/2s4bcv74