Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів видатний адвокат України, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 3. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 4. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
- 5. Узагальнення практики ВКДКА.
- 6. Неявка адвоката.
- 7. Залишення зали.
- 8. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
- 9. Переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
ПАЕ розкриває принцип законності через вимоги процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 42 ПАЕ: Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження:
Адвокат має дотримуватися:
- – Вимог процесуального законодавства;
- – Вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність;
- – Вимог законодавства про судоустрій та статус судів;
- – Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
- – Вимоги Правил адвокатської етики.
Також, слід звернути увагу на ст. 25 ПАЕ, яка забороняє адвокату:
- – спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
- – вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо);
- – використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд;
- – використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби.
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом
У рамках цих принципів адвокат повинен:
- – бути наполеглевим у відстоюванні інтересів клієнта;
- – не поступатися своєю незалежністю, з метою не погіршити стосунки з судом;
- – не йти на компроміси, що суперечать інтересам клієнта;
- – не залишати без уваги порушення закону;
- – не залишати без уваги нетактовне і зневажливе ставлення суду чи інших учасників до свого клієнт.
3. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Відповідно до ст. 44 ПАЕ адвокат:
- – має бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно;
- – поважати процесуальні права протилежної сторони;
- – не вдаватися до дій, що порушують процесуальні права протилежної сторони;
- – не повинен вчиняти дій для затягування судового розгляду справи.
4. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга
До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити:
- заяви (скарги) громадян;
- рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
- заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
- заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
- заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.
5. Узагальнення практики ВКДКА:
Адвокат зобов’язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.
Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА №V-005/2021від 27.05.2021).
В ході судового розгляду справи адвокат не повинен:
- – порушувати порядок у судовому засіданні – припускатись сперечань з судом – не допускати висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.
- У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:
- – бути стриманим та коректним;
- – реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;
- – при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.
Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:
- – безпідставні звинувачення;
- – образливі висловлювання адвоката на адресу суддів, прокурора, інших учасників процесу;
- – переривання промови своїми коментарями;
- – суперечки із суддями;
- – Тощо.
6. Неявка адвоката
- Поважною причиною неявки адвоката у судове засідання може бути неприбуття, а також припинення його участі, зумовлені наслідками війни.
- Звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники.
- Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи.
- Оцінку скарг процесуального опонента на поведінку адвоката у суді слід розглядати крізь призму вжитих суддею дій та рішень, ухвалених ним у зв’язку із такою поведінкою адвоката.
- У разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин.
- Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях.
- Надумані причини перенесення судового можуть розцінюватися учасниками процесу неповаги до суду.
- Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання.
- Відомості, що подаються як доказ поважності причин неявки адвоката у судові засідання, перевіряються дисциплінарною палатою, адже трапляються випадки, коли адвокати зловживають процесуальними правами та створюють штучні докази.
7. Залишення зали судового засідання:
- Адвокат повинен реагувати на порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ. Рішення ВКДКА №ІI-009/2021 від 18.02.2021; Рішення ВКДКА №VІІІ-018/2021 від 04.08.2021.
- Відсутність реагування з боку суду на неетичну поведінку адвоката не виключає відповідальності останнього за скаргами учасників процесу, в тому числі, процесуальних опонентів. Рішення ВКДКА №ХІІ-016/2019.
8. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання
- Рішення ВКДКА №IV–013/2018:
Адвокат намагався будь-яким чином зірвати судове засідання: перебивав головуючого по справі, агресивно, на підвищених тонах сперечався з останнім, грубо та некоректно висловлювався на адресу учасників судового провадження, не реагував на неодноразові попередження головуючого. Обвинувачений висловлював свою думку щодо необхідності з’ясування обставин справи та недопущення затягування судового розгляду. Але захисник подавав заяви про відвід, що суддя оцінив як зрив судового розгляду. Після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат взагалі відмовився заходити до зали судового засідання. У зв’язку із цим, судом було ухвалено рішення щодо необхідності призначення обвинуваченому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на окрему процесуальну дію. Коли до зали судових засідань з’явився новий захисник, адвокат почав ображати і його, і суддю, і судового розпорядника. Останнім був складений акт про відмову заходити до зали судових засідань.
ВКДКА підтвердила ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді.
- В іншій справі адвокат також допускав суперечки із судом (зауваження на адресу головуючого по справі, вимагання пояснень від судді, розмахування руками, погроза насильством відносно судді, що виразилось у киданні стільця на стіл, за яким сидів суддя, внаслідок чого пошкоджено мобільний телефон судді), у зв’язку із чим ВКДКА погодилась із висновком КДКА про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи. Рішення ВКДКА №ІХ-004/2019.
9. Переривання коментарями
Рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове – про порушення дисциплінарної справи, матеріали якої направили до КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Рішення ВКДКА №І-032/2018:
До КДКА регіону звернулася колегія суддів на неетичну поведінку адвоката, яка полягала в надмірно емоційному характері його промов та містила образи та безпідставні звинувачення на адресу суду та учасників справи. Наявні документи та докази, зокрема аудіозапис судових засідань, свідчать про те, що адвокат неодноразово переривав промову суддів, пояснення потерпілого своїми коментарями, порушував встановлений порядок виступів учасників процесу та дослідження доказів, звідки вбачається, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.