Матеріал підготувала Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 761/319/22 (https://surl.li/bsdnze) зазначено про те, що адвокат позивача дізнався про судове засідання й ініціював відкладення розгляду справи через участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді, не впливає на висновок щодо неналежності повідомлення учасника справи у додатку «VIBER» на телефонний номер без заяви цього учасника
Обставини справи
Суд першої інстанції, якого підтримав апеляційний суд, залишив без розгляду позов про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Мотивував тим, що належно повідомлений представник позивача повторно не з`явився на судові засідання, повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи через його участь в іншому судовому засіданні; після повторної неявки позивача не має значення поважність причин його неприбуття в судове засідання. Позивач у касаційній скарзі стверджував, що у матеріалах справи відсутні докази його належного повідомлення про дату розгляду справи. Вважав, що захист адвокатом осіб у кримінальному провадженні в апеляційній інстанції є поважною причиною неявки на судове засідання у цивільній справі.
Суд першої інстанції згідно з частиною третьою статті 240 ЦПК України належним чином повідомив адвоката позивача про дату та час судового засідання, призначеного на 5 липня 2023 року (т. 5, а. с. 19). На це засідання позивач і його адвокат не з`явилися. Адвокат подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи через участь у розгляді кримінальної справи у Львівському апеляційному суді (т. 5, а. с. 23-25). Тоді суд першої інстанції через неявку позивача й інших учасників справи відклав її розгляд з 5 липня на 10 серпня 2023 року. Про це повідомив 6 липня 2023 року у додатку «VIBER» на телефонний номер НОМЕР_2 (т. 5, а. с. 35), який позивач зазначив у позовній заяві.
Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства – відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду критично оцінює аргумент касаційної скарги про те, що зазначений у позовній заяві номер телефону, на який суд першої інстанції відправив виклик на судове засідання, належить не позивачеві, а його адвокату, з огляду на що позивач нібито не був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Така неналежність не є наслідком того, що вказаний у позовній заяві номер телефону належав адвокату, а не позивачеві. За достовірність наданої суду інформації про адреси, засоби комунікації тощо відповідає учасник справи, який цю інформацію надав. У разі належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи адвоката, вважається, що належно повідомленим є і той учасник справи, інтереси якого адвокат представляє.
Адвокат був належно повідомлений про розгляд справи лише 5 липня 2023 року (т. 5, а. с. 19). Однак у її матеріалах немає заяви на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі, яку б позивач або адвокат підписали власноруч або кваліфікованим електронним підписом. Тому надсилання позивачеві на телефонний номер у додатку «VIBER» виклику до суду на 10 серпня 2023 року (т. 5, а. с. 35) не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Те, що адвокат позивача дізнався про це засідання й ініціював відкладення розгляду справи через участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді, не впливає на висновок щодо неналежності повідомлення учасника справи у додатку «VIBER» на телефонний номер без заяви цього учасника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що згідно з протоколом судового засідання від 17 лютого 2022 року (т. 1, а. с. 109-110) головуюча суддя Романишена І. П. обговорила зі сторонами проблеми з відправленням судом кореспонденції. Однак через відсутність у матеріалах справи диску зі звукозаписом вказаного судового засідання Верховний Суд не має можливості перевірити те, чи була предметом обговорення можливість надсилання судом судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі, зокрема у додатку «VIBER» на телефонний номер.
З огляду на вказане суди першої й апеляційної інстанцій помилково виснували про наявність підстав для залишення позову без розгляду через повторну неявку на судове засідання позивача, який не був належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, призначеного в суді першої інстанції на 10 серпня 2023 року (див. близький за змістом висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 2 серпня 2024 року у справі № 761/4187/23).