8 квітня 2025 року у Києві, в конференц-холі «Агент права» на вул. Борисоглібській, 15-г, відбулося розширене засідання Комітету з питань надання допомоги адвокатам Київської області – учасникам відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
Засідання проходило у партнерстві з Комітетом захисту прав адвокатів.
Нагадаємо, “військовий” Комітет було створено для підтримки адвокатів, які сьогодні боронять Україну, а також тих, хто повернеться з фронту та потребуватиме підтримки у поверненні до цивільного і професійного життя.
Розширення, ідеї, бачення
Із вступним словом виступив голова Комітету Іван Феськов, який окреслив порядок денний і підкреслив: «Адвокати-учасники бойових дій повернуться додому – і перед нами постануть питання соціалізації, реабілітації, навіть простого людського спілкування. Ми маємо бути готові». Комітет поповнився новими учасниками – адвокатами Віктором Герасименком і Максимом Сиченком.
Одним з рішень засідання стало затвердження скороченої назви – «Військовий комітет». Також було погоджено зміст інформаційної сторінки Комітету на офіційному сайті Ради адвокатів Київської області та розроблено формат інформаційного повідомлення для адвокатів-ветеранів.
Голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко: «Має бути діалог»
У засіданні взяв участь і голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко. Він наголосив на важливості відновлення прямої комунікації з адвокатами, які мають статус УБД: «У нас немає чіткого контакту з тими, хто воював із 2014 року. Немає контакту з тими, хто вже отримав статус ветерана війни. Ми не знаємо їхніх історій, їхніх потреб. А мали б. І це – пряме завдання Комітету».
Петро Бойко поділився успішним досвідом роботи Комітету ветеранів та соціального захисту адвокатів, в рамках якого ще до війни було організовано масштабну зустріч адвокатів, чий стаж у професії налічує 20 років і більше, у Білій Церкві. Саме цей захід, на його переконання, став точкою відліку для налагодження постійного діалогу. Таку ж подію запропоновано провести і для ветеранів – учасників бойових дій, які є адвокатами. Рада адвокатів Київської області готова повністю підтримати ініціативу: забезпечити транспорт, кейтеринг, оренду приміщення.
«Нам треба не просто провести зустріч — а створити умови для діалогу, довіри, відчуття підтримки. Ви запропонуйте локацію, ми все реалізуємо», – підкреслив Петро Бойко.
Своєю чергою заступник голови Комітету Андрій Грубський повідомив, що вже зібрано попередні списки близько 250 адвокатів – учасників бойових дій та ветеранів. Починається поетапне налагодження зв’язку з кожним з них. Також ведеться робота над створенням спеціальних відзнак для адвокатів-ветеранів війни.
Засідання Комітету захисту прав адвокатів
Цього ж дня відбулося чергове засідання Комітету захисту прав адвокатів. Його голова Андрій Грубський представив порядок денний:
- звіт за І квартал 2025 року (доповідач — Ян Войніканіс-Мирський);
- обговорення порядку взаємодії з іншими Комітетами;
- питання інформаційної політики.
Ця зустріч підтвердила: адвокатська спільнота Київщини готова бути поруч не лише в залі суду, а й на шляху повернення колег із війни до життя.
Артем Мороз – про справжню підтримку побратимів
А ввечері 8 квітня відбулася неформальна зустріч членів “Військового комітету” Ради адвокатів Київської області з побратимами-військовими, серед яких — ветеран Артем Мороз, знаний не лише завдяки своїм військовим заслугам, а й як громадський діяч та медійна особистість. Артем, який втратив обидві ноги та повернувся до активного життя — бігає марафони й виступає на танцювальних конкурсах, — поділився з адвокатами історією своєї служби, адаптації та діяльності на підтримку поранених. Свого часу він служив разом із адвокатами Іваном Феськовим та Андрієм Грубським.
Психологічна й юридична підтримка — ключова. Артем регулярно відвідує шпиталі, допомагає бійцям, спілкується з родинами загиблих та надає їм контакти для юридичних консультацій. Він переконаний, що саме адвокати-ветерани зможуть найкраще підтримати побратимів. За словами Артема, навіть через два роки після фронту у багатьох військових зберігається ПТСР. Адаптація потребує не трьох місяців, як пропонують нинішні державні програми, а значно більше часу й глибшого підходу.
Економічна реінтеграція. Ветерани часто втрачають відчуття безпеки після повернення: пенсії мізерні, а програми підтримки — недоступні або неефективні. Не кожен хоче чи може стати підприємцем. Потрібні альтернативи — працевлаштування, навчання, підтримка з боку держави і суспільства.
Виклики після повернення. Мороз відверто говорить про труднощі ветеранів війни: психологічна травма, нестача реабілітаційного ресурсу. Його приклад — доказ, що найкращими реабілітологами часто є рідні. Головна сила Артема — його дружина та діти, які фактично “підняли на ноги” його навіть після ампутації (ось такий невеселий, але життєствердний каламбур). Проте не всі мають таку опору, тому ветерани війни потребують більшої уваги юристів, психологів, волонтерів.
Корупція та бюрократія. Незважаючи на певний прогрес у ветеранській політиці, залишається системна проблема корупції. Ветерани, за словами Мороза, ще й досі стикаються з поборами навіть після поранення.
Місія Комітету. Артем висловив надію, що “Військовий комітет” РАКО стане тим інституційним тилом, який зможе захистити та підтримати адвокатів-ветеранів під час повернення до цивільного життя та професії.
“Не зупиняйтесь, створюйте мрії й перетворюйте їх на цілі”, — звернувся Мороз до побратимів. За його словами, постійне прагнення до чогось нового — це найкраща адаптація до життя після війни. “Після фронту важливо мати не просто професію, а мету — і йти до неї. Бо це продовження боротьби, просто в іншій формі”, — підсумував Артем Мороз.
Постать Артема Мороза — яскравий приклад того, як сила духу, людяність та професійна згуртованість здатні змінювати суспільство.
Євген Скляренко: “Ветерани потребують не співчуття — а системної підтримки та поваги”
Також того ж дня в гостях у членів “Військового комітету” Ради адвокатів Київської області побував ветеран, психотерапевт і громадський діяч Євген Скляренко. Євген очолює ГО «Повернись до мирного життя» та Печерську асоціацію ветеранів ТрО. У своєму зверненні до побратимів Євген поділився не лише досвідом фронту, а й багаторічною практикою психотерапії, зосередженої на роботі з військовими.
Комплексна реабілітація — ключ до майбутнього. Євген наголосив: неможливо говорити про адаптацію без поєднання фізичної, психологічної та юридичної реабілітації. Ветерани часто мають невидимі рани — синдром вижившого, ПТСР, наслідки втрат побратимів. Саме тому необхідні мультидисциплінарні команди з психіатрів, психотерапевтів, соціальних працівників і… адвокатів.
Юридична підтримка — не менш важлива за медичну. За словами Євгена, запитів на правову допомогу іноді більше, ніж на психологічну. Ветерани, члени їх родин, сім’ї загиблих — щодня стикаються з нерозв’язаними питаннями виплат, статусів, житлових прав. Адвокати-ветерани тут незамінні: лише вони справді розуміють специфіку стану побратима.
Недостатність державної підтримки. Незважаючи на окремі ініціативи, інфраструктура ветеранської допомоги недорозвинена. Навіть у Києві — обмежена кількість спеціалістів. Державні структури іноді перетворюють просте прохання (наприклад, пандус у приміщенні для ветеранів з ампутаціями) на коло бюрократичного пекла.
Реінтеграція та посттравматичне зростання. Головна порада від Скляренка: не нехтувати допомогою. Не соромитися звертатися до психологів. “Бо війна — ще не закінчилась. І не завершиться для тих, хто повернувся, поки вони не стануть сильними знову”.
Цінності та небезпека розколу. Євген застеріг: якщо ветеранська спільнота не буде об’єднана — це загроза майбутньому. Бо саме ці люди — носії ключових цінностей: справедливості, відповідальності, готовності боротися. “Росіян ми не переможемо, якщо знищимо себе самі. Суспільство має перестати бути розщепленим — інакше в нас не буде майбутнього.”
Обидва гості — Артем Мороз і Євген Скляренко — готові підтримувати роботу “Військового комітету” РАКО, допомагати адвокатам-ветеранам і ділитися своїм досвідом у побудові нової культури підтримки.
Адже лише разом можна створити країну, де ветеранів не забувають — а поважають.
Разом переможемо — на фронті й у тилу.