В Україні триває дискусія навколо прийнятого Верховною Радою закону про заборону ототожнювати адвоката з його клієнтом. Журналіст Сергій Лямець в авторській колонці на Цензор.net пояснив, чому документ потрібен і які міфи навколо нього поширюють критики.
Він наголошує: йдеться не лише про професійні права адвокатів, а про основи демократичної держави, де право на захист – одне з ключових.
Що стало приводом для обговорення?
По-перше, ухвалення Верховною Радою законопроєкту, що вводить адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом, якщо це призвело до загроз чи шкоди. По-друге, очікуване підписання Президентом цього закону. І по-третє, підготовка до приєднання України до нової Конвенції Ради Європи про захист адвокатів.
Журналіст нагадує про низку випадків тиску, погроз і навіть насильства щодо українських адвокатів – у тому числі нападів у судах, підпалів автомобілів, публічного цькування в медіа. Протягом останніх років ці інциденти набули системного характеру, і адвокатська спільнота б’є на сполох. Автор звертає увагу: безпека адвокатів – це питання не «привілеїв», а захисту прав кожного громадянина.
П’ять ключових тез публікації:
1. Що таке ототожнення і чому це небезпечно?
Ототожнення адвоката з клієнтом – це практика, коли на юриста переносять ставлення до його підзахисного. У побутовому сприйнятті це виглядає так: «захищає зрадника – сам зрадник». Наслідки – від емоційного тиску до реальних погроз і нападів. Така практика руйнує принцип незалежного захисту.
2. Закон не обмежує свободу слова
Як підкреслює Лямець, закон не вводить жодних заборон на журналістські розслідування або аналітику. Він спрямований виключно на ситуації, коли свідоме ототожнення призвело до загроз чи шкоди. Процедура притягнення до відповідальності складна, багаторівнева – з участю адвокатської дисциплінарної комісії та суду. Це виключає зловживання.
3. Проблема системна – і в Україні, і у світі
У блозі наведено як українську статистику (зростання випадків цькування адвокатів – 13 у 2022 році, 32 лише за перше півріччя 2025), так і міжнародні прецеденти: від убивства адвокатів у Північній Ірландії до тиску на юристів у Туреччині, Росії, Норвегії. Лямець стверджує: у професії адвоката зростає ризик, і це вимагає реакції держави.
4. Закон відповідає європейським стандартам
Україна, готуючись до підписання Конвенції Ради Європи, фактично імплементує її положення в національне законодавство. Зокрема, про недопустимість санкцій щодо адвокатів через ототожнення з клієнтами. Це норма, вже закріплена у міжнародному праві та в практиці демократичних країн.
5. Мета закону – захист правосуддя, а не “поганих адвокатів”
Автор спростовує популярний міф, що нібито цей закон прикриває корупційних чи неетичних захисників. Якщо адвокат сам порушує закон – жодного імунітету в нього немає. Але позасудове таврування, публічне цькування чи фізичне насильство – це порушення прав не лише адвоката, а і його клієнта.
Висновок
Закон про заборону ототожнення адвоката з клієнтом – важливий крок на захист правозахисної професії в Україні. Сергій Лямець переконливо доводить: сильна адвокатура – це основа для справедливого правосуддя. Захищений адвокат – це захищений громадянин. Тому ухвалення та підписання цього закону – необхідна умова європейського шляху України.