Стаття 64 Конституції України прямо визначає: право кожного на професійну правничу допомогу не може бути обмежене. Це означає, що ні держава, ні громадськість, ні окремі інституції не мають права перешкоджати людині отримати консультацію адвоката.
Втім, у реаліях сьогодення адвокати нерідко стикаються із залякуванням, громадським осудом та навіть спробами притягнути їх до відповідальності за сам факт надання допомоги клієнтам. Це небезпечна тенденція, яка підриває основи правової системи.
Судова практика: важливий сигнал
18 серпня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у справі №490/4351/25 зробив принциповий висновок: використання змісту консультацій адвоката як доказу у кримінальному провадженні є грубим порушенням адвокатської таємниці. Суд зазначив, що дії, спрямовані на втручання в адвокатську таємницю, є неприпустимими.
Це рішення стало знаковим, адже вперше настільки чітко відмежовано адвоката від клієнта та підтверджено непорушність адвокатської таємниці.
Адвокатська таємниця: фундамент професії
Предмет адвокатської таємниці охоплює всю інформацію, яка стала відома адвокатові внаслідок звернення клієнта: від персональних даних до правової позиції. Саме конфіденційність є запорукою довіри між адвокатом та клієнтом.
Законодавство прямо забороняє ототожнювати адвоката і клієнта. Це також закріплено у міжнародних документах:
-
п.16 Основних положень про роль адвокатів (ООН, 1990),
-
Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R (2000)21.
Вони передбачають, що адвокат не повинен потерпати від тиску чи санкцій лише через виконання своїх професійних обов’язків.
Проблема ототожнення: системний характер
Попри наявні норми, практика показує: адвокатів часто ототожнюють із клієнтами, особливо у справах, пов’язаних із війною чи політично чутливими звинуваченнями. Це відволікає адвоката від захисту клієнта й змушує його фактично захищати самого себе.
Хоча ст.397 КК України визначає перешкоджання діяльності захисника злочином, практика застосування цієї норми мізерна. Натомість тиск на адвокатів часто здійснюється через:
-
інформаційні атаки,
-
уявні скарги до КДКА,
-
слідчі дії проти самого адвоката,
-
порушення адвокатської таємниці.
Законодавчі ініціативи: кроки, які не реалізовані
У 2024 році був зареєстрований законопроєкт №11279 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності». Однак зміни так і не були ухвалені.
В умовах зростання кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із збройною агресією рф, це питання стає ще більш актуальним.
Висновок: адвокатська консультація — не злочин
Ототожнення адвоката з клієнтом — це не лише порушення закону, а й загроза незалежності адвокатури. Кожна спроба обмежити адвокатську таємницю чи ускладнити доступ до правової допомоги фактично підриває право на справедливий суд.
Захистити адвокатську таємницю означає захистити фундаментальне право громадян на правову допомогу.