Довіра, емоції, маніпуляції: психологія взаємодії адвоката з клієнтом

14.10.2025

Довіра, емоції, маніпуляції: психологія взаємодії адвоката з клієнтом

Успішна адвокатська практика починається не лише з глибокого знання закону, а й з уміння розуміти людину. Саме про це йшлося під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, організованого Вищою школою адвокатури НААУ. Юрист, гіпнотерапевт і практичний психолог Наталія Павліш присвятила свій виступ складній, але життєво важливій темі — роботі з клієнтами, довірі, емоціям і маніпуляціям.

Довіра як фундамент адвокатської взаємодії

Модель довіри, яку Наталія Павліш проілюструвала на прикладі адвокатської практики, базується на трьох складових — компетентності, доброзичливості та цілісності. Вона наголосила: клієнт довіряє не тому, що адвокат має диплом чи статус, а тому, що відчуває — перед ним людина, яка розуміє, діє впевнено і послідовно.

Компетентність — це не лише знання, а й стиль поведінки: упевнена постава, чіткість думки, логічна аргументація, уміння робити паузу замість поспішної реакції. Навіть кілька секунд тиші можуть створити відчуття контролю над ситуацією і викликати повагу. Довіру підсилюють конкретні приклади з практики, «мікроперемоги», які адвокат демонструє клієнтові, та ясність у поясненні кожного кроку справи.

Емпатія без наївності

Побудова відносин із клієнтом — це тонка межа між емпатією і професійною дистанцією. Доброзичливість, за словами лекторки, не означає поступливість. Це вміння вислухати, віддзеркалити емоцію клієнта й водночас утримати професійну рамку. Коли адвокат каже: «Я розумію, що ви хвилюєтеся», або «Ми разом вирішимо цю проблему», клієнт починає сприймати його як союзника, а не як найманого спеціаліста. Так формується те, що у психології називають «робочим альянсом» — відчуття спільної мети.

Дрібниці теж мають значення: привітання, пропозиція кави, згадка про попередню розмову. Такі жести створюють простір довіри, у якому навіть напружена справа перетворюється на спільну роботу.

Цілісність адвоката

Цілісність — це не просто етична категорія, а професійна необхідність. Єдність образу, послідовність у рішеннях, чесність у комунікації, гармонія між словами і тоном — усе це формує адвоката, якому можна довіряти. Павліш радить укладати з клієнтом психологічний «контракт»: чітко проговорювати рамки співпраці, відповідальність сторін, терміни. Це не формальність, а інструмент стабільності.

Адвокат має право на професійні межі — сказати «ні», коли від нього вимагають неможливого або неетичного. Такі відмови не руйнують довіру, навпаки — показують внутрішню стійкість.

Емоції як робочий інструмент

У практиці кожного адвоката є клієнти, які приходять у стані афекту: злі, розчаровані або паралізовані страхом. Агресія, страх чи апатія — це не ознаки «поганого клієнта», а природні реакції на стрес. Головне завдання адвоката — не піддатися емоціям співрозмовника. Тихий голос замість крику, спокійний тон і тверді межі («Я готовий говорити конструктивно») допомагають повернути ситуацію під контроль.

Коли людина боїться, адвокат може трансформувати страх у дію — «Замість того, щоб боятися програти, давайте зробимо максимум, щоб виграти». Це проста, але дієва техніка рефреймінгу, яку Наталія Павліш радить практикувати всім юристам.

Маніпуляції клієнтів і межі професії

Особлива частина виступу була присвячена маніпуляціям. Досвід показує: деякі клієнти намагаються впливати на адвоката через тиск, сльози, обурення або апеляцію до жалю. Це створює ризики — від емоційного вигорання до порушення етики.

Вихід — асертивність, тобто здатність відстоювати свої межі без агресії. Повторювати позицію спокійно, але твердо: «Я розумію вашу ситуацію, проте правила співпраці залишаються незмінними». Адвокат має право відмовитись від справи, якщо клієнт порушує домовленості або перетинає межі поваги.

Психологія як частина професійної етики

Зрештою, лекція Наталії Павліш ще раз нагадала: сучасна адвокатура — це не лише правознавство, а й психологічна культура.

Вміння чути, управляти емоціями, розпізнавати маніпуляції та залишатися цілісним — стає невід’ємною частиною адвокатської майстерності. Бо довіра клієнта народжується не з теорії права, а з відчуття, що поруч — людина, яка розуміє, веде і не зраджує своїх принципів.

Новини партнерів та ЗМІ