Підготовка адвоката до справи про поділ майна подружжя — це складна багатоступенева робота, яка потребує не лише знання сімейного законодавства, але й чіткого розуміння судової практики, тактики доказування та процесуальних нюансів. Під час заходу з підвищення кваліфікації у Вищій школі адвокатури НААУ адвокат Юрій Бабенко детально описав алгоритм підготовки до таких справ, навівши приклади з практики Верховного Суду та власного досвіду.
Визначення обсягу майна, яке підлягає поділу
Першочерговим завданням адвоката є встановлення складу спільного майна. Режим спільної сумісної власності презюмується щодо всього, що набуте за час шлюбу, доки один із подружжя не доведе інше. Якщо у придбання чи будівництво майна вкладено особисті кошти одного з подружжя, частка в такому майні належить йому пропорційно внеску. Суд має встановити обсяг спільно нажитого майна, час і джерело його набуття.
Верховний Суд неодноразово уточнював ці положення. Так, у постанові від 19.02.2025 у справі №761/17817/19 визнано, що приватизоване майно у період з 08.02.2011 до 12.06.2012 може належати до спільної власності. У справі №464/2008/21 (05.03.2025) суд зазначив, що майно фізичної особи-підприємця може вважатися спільним, якщо використовується в інтересах сім’ї. Велика Палата ВС у постанові від 10.04.2024 у справі №760/20948/16-ц підтвердила, що інший із подружжя має право вимагати компенсацію вартості частки у статутному капіталі товариства.
Відступ від рівності часток
Хоча загальне правило передбачає рівність часток подружжя, стаття 70 Сімейного кодексу України дозволяє суду відступити від цього принципу за наявності істотних підстав. Такими можуть бути недбале ставлення одного з подружжя до матеріального забезпечення сім’ї, ухилення від утримання дітей, знищення або приховування спільного майна, витрачання коштів на шкоду інтересам родини, а також ситуації, коли з позивачем проживають діти чи непрацездатні члени сім’ї.
Адвокат має вміти обґрунтувати такі обставини доказами — фінансовими документами, свідченнями, експертними висновками, показавши не лише факт поведінки, а й причинно-наслідковий зв’язок між нею та погіршенням матеріального становища сім’ї.
Вибір способу поділу
Судова практика демонструє, що «механічний» поділ за ідеальними частками часто створює нові спори. Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 (справа №686/9818/22) зазначив, що формальний поділ без врахування реальної користі є неефективним. У справі №752/18272/18 (14.02.2024) ВС підкреслив: суд може обрати інший спосіб поділу, ніж запропоновано позивачем, і це не вважається виходом за межі позовних вимог.
Таким чином, адвокат має оцінити доцільність поділу у натурі, компенсації чи за домовленістю сторін, а також врахувати боргові зобов’язання, спільний бізнес або майно, придбане за кредитні кошти.
Визначення вартості майна
Під час визначення вартості майна суд керується принципом актуальності. У постанові від 21.05.2024 (справа №753/19782/21) ВС наголосив, що вартість оцінюється на момент розгляду справи, а якщо об’єкт уже відчужений — за ринковою ціною подібного майна. Формальний поділ «по половині» без аналізу вартості порушує право сторони на ефективний судовий захист (справа №757/43362/15-ц, 06.11.2024).
Звіт про оцінку має бути виконаний сертифікованим судовим експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність, і бажано подавати його до суду разом із позовом.
Доказова стратегія
Відповідно до статті 83 ЦПК України, позивач подає всі наявні докази разом із позовною заявою або зазначає причини їх відсутності. Згідно з статтею 95 ЦПК, суд має право витребувати оригінал документа, якщо є сумнів у достовірності копії. Верховний Суд у своїй ухвалі від 28.10.2024 року звернув увагу, що документи іноземною мовою повинні подаватися з перекладом, засвідченим нотаріусом або консульською установою (згідно зі ст. 79 та ст. 39 Закону «Про нотаріат»).
Тому адвокат має заздалегідь продумати послідовність подання доказів, їх автентичність і процесуальну допустимість.
Судові витрати та гонорар адвоката
Питання компенсації витрат на правничу допомогу часто стає предметом окремих судових дискусій. Юрій Бабенко наголосив, що адвокат має завчасно формувати доказову базу щодо гонорару.
Правове регулювання цього питання визначено у ст. 246 ЦПК України — якщо сторона не має можливості подати докази витрат до судових дебатів, суд може вирішити це питання після ухвалення рішення. Водночас ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює, що докази витрат слід подати до дебатів або протягом п’яти днів після ухвалення рішення, за умови, що заява про це зроблена до дебатів.
У судовій практиці існують дві позиції Верховного Суду щодо тлумачення цих норм. Перша — вимагає, щоб сторона довела поважні причини неподання доказів раніше. Друга — більш гнучка: достатньо заявити про намір стягнути витрати до дебатів і подати підтвердні документи у п’ятиденний строк після ухвалення рішення.
Щодо гонорару адвоката ВС також висловив дві позиції. Згідно з першою, якщо у договорі про надання правничої допомоги не визначено порядок розрахунку, суд має право зменшити заявлену суму або відмовити у її стягненні. Інша позиція базується на принципі автономії волі сторін: розмір гонорару визначається виключно домовленістю між клієнтом і адвокатом, а суд не має права втручатися у такі договірні відносини.
На практиці доцільно подавати попередній розрахунок судових витрат разом із позовом, а в разі потреби — заявити про подання додаткових доказів до дебатів. До пакета доказів варто долучити сам договір з клієнтом, деталізацію виконаних дій, рахунки, квитанції, акти приймання-передачі послуг та підтвердження направлення заяви іншим учасникам процесу. Навіть витрати, які ще не оплачені, можуть бути відшкодовані, якщо в договорі передбачено їх оплату у майбутньому.
Підсумовуючи, адвокатська стратегія у справах про поділ майна повинна поєднувати точність у правових позиціях, уважність до деталей і практичне розуміння судових підходів. Як наголосив Юрій Бабенко, саме системність і підготовка на кожному етапі — від визначення обсягу майна до стягнення витрат — дозволяють адвокату не лише виграти процес, а й забезпечити клієнту відчуття справедливості у, здавалося б, суто побутовому конфлікті.