Відшкодування моральної шкоди передбачається низкою Законів України: «Про захист прав споживачів» (від 12.05.91 р. №1023-XII (1023-12), «Про інформацію» (від 02.10.92 р. №2657-XII (2657-12), «Про телебачення і радіомовлення» (від 21.12.93 р. №3759-XII (3759-12), «Про авторське право і суміжні права» (від 23.12.93 р. №3792-XII (3792-12) тощо.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Так, відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема:
-
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
-
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
-
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
-
у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При цьому під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Нормативно-правове регулювання
Стаття 23 ЦКУ: особа має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди; це фізичний біль, душевні страждання, приниження честі/гідності тощо. Компенсація не залежить від розміру майнових збитків і, як правило, виплачується одноразово.
Стаття 1167 ЦКУ: загальні підстави відповідальності — протиправність, причинний зв’язок і вина (крім випадків підвищеної небезпеки тощо).
Стаття 1168 ЦКУ: спеціальні правила при каліцтві/смерті; коло осіб, яким компенсується моральна шкода у разі смерті (чоловік/дружина, батьки, діти, особи, що проживали однією сім’єю).
Згідно з останньою практикою об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду визначено основний підхід щодо розподілу тягаря доказування у справах про відшкодування моральної шкоди. На позивача покладається обов’язок довести причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) та їх наслідками, наявність моральної шкоди, а також обґрунтувати розмір заявлених вимог. Водночас відповідач повинен спростувати наведені доводи та надати відповідні підтвердні документи (судова справа № 214/7462/20).
Механізм вирахування розміру моральної шкоди, яка підлягає застосуванню
Суд не користується «формулами» або таблицями — розмір визначається індивідуально за принципами розумності, виваженості та справедливості, сума має бути «достатньою для розумного задоволення потреб» і не призводити до збагачення потерпілого.
Касаційний цивільний у складі Верховного Суду суд прямо підкреслює: «жодних таблиць» на кшталт італійських у нас не застосовують.
Практичними факторами, на які суди реально зважають, є:
-
характер правопорушення і ступінь вини;
-
глибина і тривалість страждань, вимушені зміни у житті;
-
публічність посягання (для справ про честь/репутацію);
-
вік/стан здоров’я потерпілого, наслідки для сім’ї;
-
загальний контекст (війна, уразливість тощо).
Розмір відшкодування моральної шкоди визначений законодавством (спеціальні законодавчі випадки):
Незаконне кримінальне переслідування (Закон №266/94-ВР). За кожний місяць перебування під слідством чи судом мінімум одна мінімальна зарплата як орієнтир для моральної шкоди (визначається з урахуванням обставин справи). Підхід прямо відтворено в підзаконних актах Мін’юсту/Генпрокуратури.
ДТП і ОСЦПВ (обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Чинне законодавство та узагальнення практики Верховного Суду фіксують сталі орієнтири:
-
Смерть потерпілого: страховик/МТСБУ компенсує моральну шкоду близьким у фіксованому розмірі (загалом 12 МЗП на одного померлого, між одержувачами — порівну).
-
Тілесні ушкодження: низка страхових умов (після 01.01.2025 р.) передбачає 10% від страхових виплат за лікування/втрату працездатності як компенсацію моральної шкоди.
Це закріплюється у типових умовах компаній.
Визначення грошового еквіваленту при задоволені вимог судами про стягнення моральної шкоди
Незаконні дії органів влади (крім 266/94-ВР): від символічних 2–10 тис. грн до сотень тисяч — за доведених тяжких наслідків. Зокрема, суми коригуються апеляцією/касацією під критерії «справедливості».
Захист честі, гідності та репутації: десятки тисяч гривень, інколи більше — залежно від масштабу поширення і наслідків (медіа/соцмережі, тривалість, відмова у спростуванні тощо).
ДТП/смерть: 72 000 грн (12 МЗП у старих справах 2024 року) — як страхова виплата моральної шкоди родичам. Окремо можливі додаткові суми від винуватця.
Підсумовуючи, варто зазначити, що у 2024–2025 роках підходи судів до моральної шкоди залишаються індивідуалізованими, проте структурованими:
-
чіткий розподіл тягаря доказування;
-
акцент на протиправності, причинному зв’язку й вині;
-
відмова від «арифметики» на користь розумності/справедливості;
-
повага до спеціальних законів (266/94-ВР, ОСЦПВ-2025) там, де вони задають мінімальні або фіксовані орієнтири;
-
і оновлена позиція ВП ВС від 22.01.2025 щодо неавтоматичності компенсації, коли адмінпротокол поліції закрито.
Автор: Олена Хоменко
«Актум» адвокатка, керуюча партнерка