Верховний Суд оприлюднив новий тематичний огляд судової практики щодо розгляду кримінальних проваджень судом присяжних. Документ узагальнює підходи судів до роз’яснення права на суд присяжних, складу суду та процесуальних наслідків порушень на різних стадіях кримінального процесу.
Огляд є важливим інструментом для адвокатів, які працюють у справах категорії «довічного позбавлення волі» та пов’язаних із вибором форми судочинства.
Право на суд присяжних: коли й як воно має бути роз’яснено
Верховний Суд підтвердив, що належне роз’яснення права на суд присяжних — обов’язок як прокурора (письмово), так і суду під час підготовчого засідання. Порушення цих вимог не завжди є безумовною підставою для скасування вироку, однак можуть вплинути на законність рішення.
Приклади із практики
У справі № 207/317/18 місцевий суд двічі роз’яснив обвинуваченим їхнє право на суд присяжних, хоча прокурор письмового роз’яснення не надав. ВС визнав, що недоліки усунуто, а обвинувачені мали реальну можливість скористатися правом .
Велика Палата ВС у справі № 523/6472/14-к зазначила: якщо суд пояснив право на суд присяжних у ході розгляду, і обвинувачений міг ним скористатися, скасування вироку є недоцільним. Суд повинен оцінити, чи не було перешкод для реалізації права та чи добровільною була відмова обвинуваченого від суду присяжних.
У справі № 309/1822/17 ВС скасував рішення через нероз’яснення права на суд присяжних ані прокурором, ані судом першої інстанції. Апеляція не звернула уваги на порушення, що стало підставою для скасування ухвали як такої, що не відповідає вимогам ст. 370 та 419 КПК.
Вплив змін у кримінальному законі на виникнення права на суд присяжних
Важлива правова позиція стосується ситуацій, коли санкція статті КК змінюється вже після вчинення злочину.
Якщо санкція статті передбачає довічне позбавлення волі, право на суд присяжних існує незалежно від стадії вчинення злочину, навіть якщо фактично довічне не може бути застосоване через заборону зворотної дії закону. Такого висновку дійшов ВС у справі № 751/4876/15-к, підкресливши, що правовий статус обвинуваченого визначає сама санкція, а не можливість її застосування у конкретному випадку.
Водночас, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення санкція не передбачала довічного позбавлення волі, право на суд присяжних не виникає — як у справі № 756/4855/17.
Склад суду присяжних: відбір, заміна та повноваження
Огляд деталізує типові порушення, пов’язані зі складом суду.
У справі № 504/3802/15-к захист стверджував, що присяжні втратили повноваження. ВС встановив, що районна рада продовжила повноваження присяжних до завершення розгляду справи, що відповідає закону і не порушує вимог КПК.
У справі № 676/6211/16-к ВС зазначив, що тимчасова відсутність запасного присяжного не є істотним порушенням, якщо склад основних присяжних був незмінним і не виникало потреби в заміні.
У справі № 263/5633/15-к сторона захисту вказувала на адміністративне стягнення для присяжного. ВС відкинув ці аргументи, оскільки суддя, який ухвалював адміністративну постанову, не брав участі в новому розгляді кримінальної справи — підстав для відводу не було.
ВС у справі № 487/4710/13-к роз’яснив: колишні працівники правоохоронних органів можуть бути присяжними, якщо не працюють у системі на момент розгляду, і це не ставить під сумнів їхню неупередженість.
Чи можливий суд присяжних на інших стадіях кримінального процесу? — Ні
ВС чітко наголошує: право на суд присяжних існує лише в суді першої інстанції й лише при розгляді обвинувального акту.
Відсутність права при розгляді запобіжного заходу
Суди не зобов’язані роз’яснювати це право під час обрання чи продовження тримання під вартою, що підтверджено у справі № 565/1354/19.
Перегляд за нововиявленими обставинами — також не підставa
ОП ККС ВС у постанові у справі № 496/4533/17 визнала: перегляд рішень за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, а не розглядом по суті, тому участь присяжних законом не передбачена.
Суд присяжних у справах про особливо тяжкі злочини в умовах воєнного стану
Огляд також містить аналіз практики щодо розгляду справ, за які можливе довічне позбавлення волі, в умовах воєнного стану або in absentia. ВС підкреслює: незважаючи на специфіку таких проваджень, право на суд присяжних має бути забезпечено у повному обсязі.
Висновки
Новий огляд Верховного Суду дає адвокатам комплексне розуміння актуальних стандартів у справах суду присяжних. Серед ключових акцентів:
-
право на суд присяжних має бути роз’яснене належно й своєчасно, але можливі процесуальні помилки можуть бути усунуті;
-
зміни в кримінальному законодавстві впливають на наявність права, навіть якщо довічне не може бути застосоване;
-
склад суду присяжних має бути сформований відповідно до закону, але не всі процедурні недоліки є підставою для скасування;
-
право на суд присяжних не поширюється на апеляцію, касацію, перегляд рішень або розгляд запобіжного заходу.
Документ стане у пригоді адвокатам, які ведуть складні кримінальні провадження, та всім фахівцям, що цікавляться застосуванням інституту суду присяжних в Україні.