Адвокат, виконуючи протягом року обов’язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень та на власний розсуд обрати той чи інший спосіб (усього їх чотирнадцять) підвищення кваліфікації.
На цьому закцентував увагу Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 11 червня 2024 року у справі № 640/1859/22, інформує прес-служба Національної асоціації адвокатів України.
Позивач вимагав визнати протиправними і нечинними з моменту прийняття окремі положення пп. 12, 18 – 20 та Перехідних положень Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ від 03.07.2021 № 63.
У НААУ нагадали, що підвищення кваліфікації – це підвищення професійного рівня адвоката, що є його обов’язком відповідно до ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Механізм виконання цього обов’язку закріплений у згаданому Порядку.
За загальним правилом усі адвокати мають постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію) на рівні 10 годин на рік, що відповідає десяти заліковим балам (особливості передбачені для адвокатів до досягнення ними 3-річного адвокатського стажу).
Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вища школа адвокатури НААУ видає електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (він направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
У 2022 році Окружний адміністративний суд міста Києва вже відмовляв у задоволенні позову. Тоді його підтримав Шостий апеляційний адміністративний суд. Але Верховний Суд постановою від 29.02.2024 направив справу на новий розгляд до КОАС. Дослідивши обставини справи, положення Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Ради адвокатів України, а також перевіривши Порядок на відповідність критеріям, визначеним Кодексом адміністративного судочинства, суд підтвердив, що означений Порядок є прийнятим:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
КОАС констатував, що рішення РАУ № 63 повною мірою відповідає вимогам Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Статуту, затвердженого рішенням звітно-виборного з’їзду адвокатів України від 09.06.2017, Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України від 17.11.2012 р.
Також суд звернув увагу, що у пункті 14 Порядку визначено чотирнадцять способів підвищення кваліфікації. І питання оплати заходів цим пунктом не передбачено. Тобто адвокат, протягом року виконуючи обов’язок з підвищення свого професійного рівня, має можливість самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації, що додатково спростовує твердження позивача про дискримінаційний характер Порядку.
Виходячи з цих аргументів, КОАС повністю відмовив особі в задоволенні позову.
Джерело: Юридичний вісник України