Окрім екзистенційної проблеми після 24 лютого 2022 року Україна стикнулась із низкою економічних проблем, пов’язаних із повномасштабним вторгненням росії. Несприятливі процеси зачепили майже всі сфери економіки, проте окремо варто згадати аграрну сферу, оскільки за оцінками Мінекономіки до початку повномасштабної війни щорічне зростання галузі становило 5-6%, при цьому частка сільськогосподарського виробництва у ВВП становила 10%, а разом із переробкою сільськогосподарської продукції 16%. Це свідчить про виключну роль агросектору в економіці країни.
З початком повномасштабного вторгнення можемо спостерігати наступні негативні тенденції для агробізнесу:
-
скорочення площ земель для обробітку (включно з втратою земель внаслідок окупації, неможливістю обробки земель у прикордонних районах та районах наближених до зони бойових дій через обстріли, деокуповані території та місця ведення бойових дій забруднені боєприпасами);
-
відсутність нормальних логістичних ланцюжків (автомобільні дороги постраждали внаслідок влучань та проходження по ним великої кількості важкої військової техніки, автоперевізники не хочуть ризикувати своєю технікою та їздити на прикордонні території та близько до зон бойових дій, існують великі ризики обстрілу залізничних вузлів, різні формати колій з Європою, блокування портів);
-
внаслідок складнощів з логістикою знижений обсяг експорту товару;
-
постійне зростання цін на посівні матеріали, засоби захисту рослин, добрива, паливо та паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку;
-
постійний ризик та фактично пошкодження/руйнування елеваторів, складів, інших виробничих та офісних споруд, сільськогосподарської техніки;
-
продовжує існувати велика кількість зупинки реєстрації та блокування податкових накладних;
-
у зв’язку з відтоком шукачів прихистку з постійних місць проживання та мобілізацією збільшується дефіцит робочої сили;
-
через загально несприятливу економічну ситуацію зменшується платіжна спроможність українських контрагентів-покупців агропродукції;
-
згортання програм банківського кредитування, зменшення кількості вигідних банківських продуктів для агробізнесу;
-
зменшення обсягу інвестицій у галузь.
Окремо варто звернути увагу на те, що всі ці складнощі призводять до зменшення доходів та збільшення витрат учасників агроринку, а також до збільшення обсягу заборгованостей за господарськими договорами. При цьому агропідприємства продовжують володіти цінними активами, такими як право оренди та власності на землю, іншою нерухомістю сільськогосподарською та автомобільною технікою. Збіг цих факторів робить агробізнес «цікавим» також для тих, хто має бажання заволодіти активами використовуючи непрозорі та протизаконні способи (рейдерські дії).
Наразі невідомо, коли зникне основний негативний фактор впливу на Україну в цілому та на українську економіку, у тому числі на агросектор. Проте можемо проаналізувати та спрогнозувати, з якими викликами будуть стикатись аграрії найближчим часом та запропонувати можливі методи боротьби з негативними наслідками цих трендів.
Тенденція щодо скорочення земель для обробітку продовжуватиме існувати. Проте наразі існує декілька можливостей щодо зменшення обсягу земель, забруднених боєприпасами. Наприклад, держава вдосконалила компенсацію витрат аграріям за очищення таких земель, а саме передбачено надання компенсації сільгосптоваровиробникам за розмінування за власні кошти (на підставі укладених договорів про такі послуги) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на забруднених територіях, на яких завершено ведення бойових дій, та на забруднених територіях, які були тимчасово окуповані, у період з 24.02.2022 по 15.04.2024. Для отримання заявки необхідно буде заповнити заявку на отримання компенсації, надіслати таку заявку та підтверджуючі документи на електронну адресу Міжрегіонального Центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України. З формою заявки та текстом ухваленої постанови можна ознайомитись за допомогою інформаційно-правової системи ЛІГА:Закон. Для отримання допомоги у підготовці заявки та необхідних документів можна звертатись до юристів.
Також вже розпочався процес подання у Державному аграрному реєстрі заявок на окрему бюджетну субсидію на оброблювані угіддя для аграріїв з деокупованих територій та територій, на яких завершені бойові дії.
Тенденція щодо зменшення експорту зміниться, експорт зерна стабілізується. У зв’язку з цим доцільно буде провести аудит діючих договорів, що обслуговують весь ланцюжок процесу та за необхідності актуалізувати їх положення. До цього процесу варто залучити фахових спеціалістів, що зможуть проконсультувати та підготувати якісні документи.
Збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості продовжить своє існування. Господарські відносини між контрагентами регулюються договорами, укладеними між ними. Від чіткості, логічності та законності укладених угод залежить чи буде виконане зобов’язання взагалі. Відслідковування діючих угод та перевірка нових контрагентів є базовою необхідністю для забезпечення стабільності господарських відносин у будь-який час, але є особливо актуальним під час війни. Для договірної роботи варто залучати спеціалістів юридичного напрямку, оскільки незнання чи неврахування певних обставин при укладанні та виконанні угоди може призвести не тільки до невиконання зобов’язань, але і до збитків агропідприємства.
Коли є велика кредиторська заборгованість і немає можливості її погасити власники шукають способи її закрити та укладають невигідні угоди або отримують пропозиції такі угоди укласти. Безвихідь спонукає бізнес більше ризикувати й сподіватись на краще. Для зменшення ризиків при укладанні угод доцільно провести перевірку тих самих ризиків, а також даних про контрагента та його репутацію ефективно буде застосувати IT-продуктів, які за допомогою алгоритмів швидко проведуть аналіз та згенерують результат.
За умов війни збільшується ризик рейдерства. Проблемами й слабкими місцями можуть шантажувати зацікавлені особи й схиляти до відчуження бізнесу на невигідних умовах. Також агробізнес завжди був цікавий рейдерам через високу вартість активів. Яскравим проявом рейдерського зацікавлення є підозрілі, несанкціоновані власником бізнесу, зміни у державних реєстрах інформації щодо підприємства або майна підприємства.
Якщо щось несанкціоноване трапляється з активами першою дією є звернення до юриста, бухгалтера, аудитора, щоб зрозуміти, що найперше треба зробити, щоб запобігти безповоротній втраті активів. За допомогою спеціалістів проаналізувати та підготувати необхідні звернення в державні органи: оскаржувати дію реєстраторів до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, Офісу протидії рейдерству, господарський суд області (по оскарженню майнових прав), окружний адміністративний суд (оскарження дій державного реєстратора).
Обсяг інвестицій у агросферу буде зростати. Експерти у галузі економіки прогнозують зростання інвестицій у зв’язку із загальною стабілізацією сектору. Водночас в Україні продовжують діяти програми підтримки агробізнесу від міжнародних донорів, що пропонують як гранти для бізнесу, так і інші глобальні проєкти з підтримки. Перевагами участі у міжнародних проєктах підтримки є більша доступність, аніж залучення інвестицій, а також безповоротність отриманої допомоги. Наразі в Україні реалізовується Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка покликана сприяти комплексному і стійкому економічному зростанню шляхом розвитку сільського господарства України.
З інформацією про деталі проєктів програми можна ознайомитись на офіційній сторінці програми у Facebook.
Отже, з врахуванням тенденцій, що існували та будуть існувати під час війни агробізнесу варто: займати проактивну позицію щодо очищення сільськогосподарських земель від мінно-вибухового забруднення, свідомо та відповідально ставитись до договірних відносин, застосувати превентивних заходів для зменшення ризиків щодо укладення нових угод, моніторити стан активів, залучатись до програм підтримки від міжнародних донорів.
Автор: Анна Василенко