21 січня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 755/3080/19задовольнив касаційну скаргу прокурора, чию апеляційну скаргу апеляційний суд повернув усупереч вимогам закону.
Вироком місцевого суду особу визнано невинуватою і виправдано за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
Апеляційний суд своєю ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу прокурора через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК та встановив строк для усунення недоліків, а пізніше повернув у зв’язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд з огляду на доводи апеляційної скарги був зобов`язаний відкрити апеляційне провадження, в ході якого усунути неповноту судового розгляду і допитати свідків з метою підтвердження або спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Верховний Суд вказав, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.
На стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено ст.ст. 404–405 КПК.
У цьому кримінальному провадженні на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо недоцільності дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції. Підставою для відмови у дослідженні вказаних доказів апеляційний суд назвав те, що прокурор не довів того факту, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції.
Проте ці питання не є предметом розгляду на стадії відкриття апеляційного провадження.
За змістом ст. 394 КПК апеляційна скарга має містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Що стосується клопотання про дослідження доказів, яке може зазначатися в апеляційній скарзі, то п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК не містить положення про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має окремо обґрунтувати таке клопотання.
Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний