За останні роки кількість кримінальних проваджень щодо адвокатів зростає: обшуки в офісах, втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом, вручення подекуди необґрунтованих підозр, оцінка правової допомоги через призму співучасті, ототожнення адвоката з клієнтом… Нерідко причиною цього є не протиправна діяльність адвоката, а ефективний та активний захист клієнта. Для вирішення цієї проблеми пропонується ряд законодавчих новел. Із останнього — в кінці жовтня до парламенту внесено законопроєкт про посилення авторитету адвокатури. Але поки суттєвих змін не відбулося, адвокати вимушені захищати себе самостійно.
Гарантії адвокатської діяльності: від теорії до практики
Статус адвоката передбачає особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів, слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Зокрема:
- повідомлення про підозру адвокату здійснює Генеральний прокурор, його заступник чи керівник обласної прокуратури;
- клопотання про надання дозволу на проведення стосовно адвоката ОРЗ чи слідчих дій до суду подає Генеральний прокурор, його заступник чи керівник обласної прокуратури;
- при проведенні слідчої дії чи застосовуванні заходу забезпечення кримінального провадження має бути завчасно повідомлена рада адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.
В більшості випадків зазначені вимоги закону виконуються. А от із забороною проведення огляду, розголошення, вилучення документів, пов’язаних зі здійсненням адвокатської діяльності, а також забороною втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом ситуація значно складніша. Наприклад, якщо телефон адвоката вилучили під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Затримують адвоката в загальному порядку. Єдиною додатковою гарантією є обов’язок уповноваженої особи повідомити раду адвокатів регіону. Тому в ході затримання у адвоката можуть бути вилучені особисті речі, у т. ч. телефон, в якому міститься приватне спілкування адвоката з різними клієнтами або документи, пов’язані зі здійсненням адвокатської діяльності. На практиці так і відбувається, незважаючи на заборону вилучення, передбачену в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У подальшому вміст такого телефона самостійно оглядається слідчим. На цій стадії гарантії збереження адвокатської таємниці об’єктивно не можуть бути дотримані. Потім телефон направляється для проведення експертизи, в ході якої повний доступ до адвокатської таємниці має експерт. Після цього, на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України, доступ до такої інформації надається всім учасникам кримінального провадження, в т.ч. потерпілому, іншим підозрюваним та їх захисникам. Законодавство не передбачає жодних механізмів захисту адвокатської таємниці на стадії, коли ця інформація знаходиться у володінні сторони обвинувачення.
Заборона ототожнення адвоката з клієнтом також часто не працює. Відомі випадки, коли надання адвокатом правової допомоги людині (не тільки шляхом консультацій, а й навіть поданням позову до суду) з юридичних питань її діяльності слідство трактувало як співучасть у вчиненні злочину або «юридичне прикриття злочинної діяльності». У цьому контексті слушною є пропозиція передбачити у КК України положення про те, що у цих випадках співучасть виключається.
Превентивні заходи для мінімізації кримінально-правових ризиків
Усе починається з вибору клієнта. Перед прийняттям рішення про укладення договору доцільно володіти інформацією про нього. Бувають ситуації, коли людина вже зверталася з проблемою до інших юристів, й іноді це може бути підставою для додаткової перевірки.
Формалізація відносин з клієнтом, факту надання послуг і їх прийняття клієнтом обов’язкова. Необхідно відправляти клієнту деталізовані звіти про надані послуги із зазначенням дати виконання завдання, кількості витраченого часу, суті послуги і її виконавця, постійно підтримувати комунікацію з клієнтом і повідомляти про вжиті заходи і їх результати. Також рекомендується деталізувати предмет договору про надання правової допомоги: суть доручення й пункти порядку підтвердження факту виконання договору в повному обсязі. Такі заходи дозволять зменшити ризики кримінального переслідування за вчинення шахрайства або інших злочинів.
Ризиковими з точки зору кримінального права є справи, у яких адвокат представляє інтереси особи, котра прагне стягнути грошові кошти за цивільно-правовим зобов’язанням. Це може бути спір за договором позики, кредиту, іншим договором, справа щодо розподілу спільного майна подружжя або представництво потерпілого, якому заподіяно шкоду у кримінальному провадженні. Проводячи перемовини з протилежною стороною у таких справах, необхідно утриматись від погроз і формулювань, які можуть бути розцінені як вимагання та стати підставою для звернення до правоохоронців. Для свого захисту варто фіксувати хід переговорів за допомогою технічних засобів.
При наданні правових консультацій юристам слід дотримуватися певних правил, щоб їхні дії не могли бути кваліфіковані як пособництво у вчиненні злочину. Не на користь адвоката слідчий орган може сприйняти консультації щодо податкової оптимізації, розподілу бізнесу між учасниками/акціонерами компанії, які можуть бути оцінені як співучасть в ухиленні від сплати податків чи різних формах розкрадання майна. Письмові поради клієнту необхідно обґрунтовувати посиланнями на законодавство і практику його застосування, пропонуючи декілька можливих варіантів дій. При цьому варто описувати ситуацію абстрактно і не використовувати категоричних формулювань.
Адвокат, особливо якщо він практикує у сфері кримінального права, повинен мати укладений договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом, який у разі необхідності зможе оперативно надати юридичний захист. На випадок затримання адвоката або проведення щодо нього невідкладних слідчих дій має бути чіткий алгоритм дій, відомий як його близьким, так і захиснику.
Також адвокату доцільно розмежувати своє особисте і професійне спілкування — мати для цього окремі гаджети.
Специфіка захисту адвоката у кримінальному провадженні
З самого початку роботи з клієнтами, які є професійними юристами, слід враховувати їх специфіку. Вони обов’язково матимуть власну точку зору на стратегію захисту, будуть отримувати поради від інших колег. Їх емоційна оцінка ситуації іноді може заважати ефективному захисту. В таких умовах значно складніше сформувати довіру між адвокатом і клієнтом, а без неї досягти успіху у справі неможливо.
Завжди актуальним питанням під час захисту адвоката є доцільність залучення органів адвокатського самоврядування до питань, пов’язаних з дотриманням професійних прав у кримінальному провадженні. Практика показує, що у деяких випадках комітет захисту прав адвокатів може бути важливим інструментом для захисту від необґрунтованої підозри. Однак тут важливо чітко розуміти мету звернення до комітету, його роль та перелік порушених професійних прав, які підлягають захисту. Крім того, деякі кримінальні провадження люблять спокій.
Це справедливо і в питанні медійної активності. Тут важливо дотримуватись правила «не зашкодь» — зайвий суспільний резонанс може мати негативні наслідки для клієнта. Особливо актуально це на початкових етапах розслідування, коли сторона захисту не володіє всіма матеріалами справи. Крім того, надаючи коментарі для ЗМІ, важливо не розкрити стратегію захисту.