Хоча за законом потерпілому мають компенсувати витрати на правничу допомогу, необхідною умовою реалізації цього правила є належне їх документальне підтвердження. Зокрема, акт приймання-передачі послуг повинен містити детальний опис витраченого адвокатом часу за кожним із видів робіт.
Питання розглядалося Верховним Судом у справі № 202/8301/21. Відповідна постанова від 07.09.2023 включена до нещодавно оприлюдненого Огляду судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2023 року.
Нагадаємо, відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК). Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні ст. 91 КПК.
Пред`являючи цивільний позов у справі № 202/8301/21, потерпілий заявив вимогу про стягнення із обвинуваченого на його користь 28 тис. грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження вимог посилався на договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, копію квитанції, а також акт прийому-передачі.
Суд першої інстанції визнав цивільний позов потерпілого у цій частині завищеним (сума витрат, на думку суду, не відповідала ознакам співмірності) та стягнув з обвинуваченого лише 10 тис. грн.
Справа дісталася Касаційного кримінального суду. Пославшись на наявну практику, високі судді зауважили, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.
Судді зважили на те, що у матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги, а також документи, які свідчать про оплату послуг адвоката. В той же час, згідно інформації, наявної в описі наданих послуг, та в акті їх приймання-передачі йдеться:
- підготовка позовної заяви, копіювання та оформлення додатків до позовної заяви чотирьом адресатам – 8 000 грн.,
- участь в судових засіданнях – 20 000 грн.
Однак зазначений перелік, на думку суддів, не може вважатись тим розрахунком – детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом тому, що у ньому відсутній детальний опис витраченого адвокатом часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд встановив, що у даній справі відбулось дев`ять судових засідань, шість з яких було перенесено за клопотання адвоката та потерпілого, а складання позовної заяви (8 годин) не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява складає 4 сторінки та в своїй більшості містить посилання на норми закону. При цьому у справі були відсутні експертизи, свідки не викликалися. Саме з огляду на такі обставини справи суд і визнав розмір вартості наданих послуг, визначених в акті, неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг потерпілому. Тому і стягнув з обвинуваченого не 28 тис. гривень витрат на правничу допомогу, як просив потерпілий, а лише 10 тис.
Колегія суддів Другої судової палати ККС ВС погодилася із таким підходом і відмовила скаржнику у задоволенні його вимог.