16 серпня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №644/7193/17 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, вказавши, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Вироком місцевого суду особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Задоволено частково цивільний позов потерпілої.
Ухвалою апеляційного суду вирок у частині відшкодування моральної шкоди залишено без змін, а в частині відшкодування матеріальної шкоди скасовано та призначено в цій частині новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. На підставі ст. 49 КК особу звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК, а провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Повернено потерпілій сплачений судовий збір.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що після того як стороною захисту було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження стосовно особи на підставі ст. 49 КК та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, апеляційний суд повинен був негайно розглянути таке клопотання без вирішення цивільного позову.
Верховний Суд вказав, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК (сплив строків давності) та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні на стадії апеляційного розгляду були наявні всі підстави для його закриття згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, апеляційний суд зобов`язаний був невідкладно розглянути заявлене клопотання і був позбавлений можливості перевіряти законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку місцевого суду в частині призначеного покарання й вирішувати по суті питання щодо цивільного позову.
Отже, Верховний Суд вирішив, що суд апеляційної інстанції, хоча і дійшов правильного висновку про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності особи на підставі ст. 49 КК, при цьому допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке за ч. 1 ст. 412 КПК є істотним.
Зважаючи на те, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК у зв`язку зі спливом строків давності, вирок місцевого суду щодо неї підлягає скасуванню. Крім того, ухвалу апеляційного суду стосовно неї також необхідно скасувати, крім рішення про скасування вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди та призначення в суді першої інстанції нового розгляду в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди слід залишити без розгляду, що не перешкоджає потерпілій звернутися з цим позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. №3.
Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 р. у справі №185/442/16-к, 15 травня 2019 р. у справі №617/609/15-к, 19 листопада 2019 р. у справі №345/2618/16-к, 10 червня 2021 р. у справі №640/11750/17, 11 листопада 2020 р. у справі №455/229/17, 27 травня 2021 р. у справі №577/977/19 тощо.
Водночас сплата потерпілою судового збору при подачі цивільного позову не була необхідністю з огляду на положення п. 2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом.
Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду (див. судові рішення у справах №619/1425/15-к, №462/5779/15-к, №713/1275/16-к, №750/12591/18, №740/5507/14).
У зв’язку з цим судовий збір, сплачений потерпілою, підлягає поверненню їй.