Війна увірвалася в мирне життя українців і змусила переглянути суспільні відносини у сфері захисту основ національної безпеки України, зокрема, державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
Збройна агресія РФ проти України, яка почалася з гібридної війни 20 лютого 2014 року та переросла в повномасштабну війну з 24 лютого 2022 року, спричинила численні людські жертви, спустошення та руйнування. На жаль, такі явища, як колабораціонізм, зрада державних інтересів та пособництво, залишаються актуальними в нашому житті. Особливо ці питання набули гостроти під час повномасштабного вторгнення воєнізованих підрозділів РФ на територію суверенної України.
Пособництво державі-агресору підриває національну безпеку України та становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу та іншим національним інтересам України. Це явище повинно тягти за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою притягнення до відповідальності та встановлення справедливого покарання осіб, які допомагають ворогу та сприяють веденню агресивної війни проти народу України, Кримінальний кодекс України був доповнений новими статтями. Зокрема, у квітні 2022 року була введена стаття 111-2 “Пособництво державі-агресору”.
Злочин, передбачений статтею 111-2 “Пособництво державі-агресору”, належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Станом на сьогодні диспозиція цієї статті містить певну правову невизначеність, зокрема щодо об’єкту злочину та об’єктивної сторони. Про це свідчить висновок ГНЕУ Верховної Ради. Окрім того, існують численні публікації, що акцентують на правовій невизначеності цієї норми. Відсутність офіційного науково-практичного коментаря до статті 111-2 ускладнювала правозастосовну практику, що й спонукало авторів створити посібник – Науково-практичний коментар до статті 111-2 Кримінального кодексу України за редакцією О.І. Радченка. Коментар був підписаний до друку 29 серпня 2024 року та надрукований ДП “Видавництво Верховної Ради України”.
Цей науково-практичний коментар є першим офіційним науковим тлумаченням норм статті 111-2 “Пособництво державі-агресору” і був створений в тому числі за активної участі адвокатів Ради адвокатів Київської області. До колективу авторів, окрім Олександра Радченка (доцент кафедри конституційного і міжнародного права та прав людини Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н.), входить також Євгенія Вакуленко — доцент кафедри корпоративних фінансів та контролінгу КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, к.е.н, адвокат.
Коментар присвячений дослідженню науково-теоретичних засад складу злочину, передбаченого статтею 111-2 Кримінального кодексу України, різних аспектів її практичного застосування в умовах правового режиму воєнного стану, відмежуванню цього складу злочину від суміжних, а також містить рекомендації щодо коректної кваліфікації діянь, відповідальність за які передбачена цією статтею.
Також пропонуються шляхи вирішення проблемних питань під час збирання (формування) доказової бази.
Видання адресоване науковцям, працівникам правоохоронних органів, адвокатам та іншим фахівцям, що спеціалізуються на питаннях кримінального права, а також викладачам, аспірантам та студентам юридичних закладів вищої освіти.
Завантажити НПК можна за посиланням нижче:
Коментар ст.111-2 ККУ (242.46 KB)