Про формування доказової бази позову до адміністративного суду розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з формування доказової бази позову до адміністративного суду, а саме:
- 1. Процес доказування.
- 2. Предмет доказування.
- 3. Основні ознаки доказів.
- 4. Стадії формування доказової бази.
- 5. Джерела доказів.
- 6. Показання свідків.
- 7. Письмові, речові, електронні докази.
- 8. Суб’єкти доказування.
- 9. Способи отримання доказів.
- 10. Строк подання доказів та підстави забезпечення доказів.
У рамках характеристики формування доказової бази позову до адміністративного суду акцентовано на наступному:
1. Процес доказування:
- Мета доказування;
- Предмет доказування (обставини, які підлягають встановленню у справі);
- Джерела, способи та порядок отримання і перевірки інформації про обставини;
- Суб’єкти доказування;
- Основні правила оцінки доказів;
- Закріплення доказів у процесуальних документах.
2. Предмет доказування
До предмету доказування належать:
- – обставини, якими підтверджуються заявлені вимоги чи заперечення (відносяться до суті спору);
- – обставини, які мають інше значення для розгляду справи;
- – обставини, які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення у справі.
3. Основні ознаки доказів
Зміст (відомості, інформація, данні);
Процесуальна форма (джерела) доказів: письмові, речові, електронні; висновки експертів; показання свідків;
Умови: Докази, мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
4. Стадії формування доказової бази
Попередня:
Пошук джерел інформації, її вивчення з метою використання у якості доказів при доведенні обставин які мають значення для вирішення справи. Вирішення питань отримання або витребування доказів, призначення експертизи, підготовка клопотань про подання та витребовування доказів, процедури дослідження та фіксації (відображається як у процесуальних діях так і у описовій частині рішення).
Остаточна:
Оцінка доказів на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності; встановлення наявності або відсутності обставин, що складають предмет доказування; правові висновки щодо встановлених обставин та спірних правовідносин та результату розгляду справи.
5. Джерела доказів:
- Письмові;
- Речові;
- Електронні;
- Висновки експертів;
- Показання свідків.
6. Показання свідків (ст.91-93 КАСУ):
Умови визнання показань свідків доказами:
- • Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
- • Попередження свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
- • Безпосередній допит свідка судом.
Не можуть бути належним доказом показання свідка у випадках:
- • Не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
- • Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ці особи повинні бути також допитані).
- • Письмові пояснення будь якої особи не є належним доказом (Ухвала ВАСУ по справі № К/800/37663/15 від 15.09.2016р., Постанова КАС ВС по справі № 560/751/17 від 27.06.2019 р.).
7. Письмові, речові, електронні докази
- Письмові докази:
Документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАСУ).
Види письмових доказів:
- • Документи;
- • Акти, протоколи;
- • Листи, телеграми;
- • Будь-які інші письмові записи.
Критерії оцінки письмових доказів:
- • Містять відомості, які мають значення для справи;
- • Реквізити та форма документу;
- • Повноваження особи або органу, який виготовив такий документ;
- • Відповідає та не суперечить чинному законодавству.
- Речові докази:
Предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст.96 КАСУ).
Змістом речових доказів є відомості, які суд отримує у результаті огляду, дослідження предмета або за допомогою висновків експертів.
Види речових доказів:
- • Фізичні предмети матеріального світу;
- • Магнітні, електронні та інші носії інформації.
Збереження та фіксування:
- • Огляд за місцем знаходження;
- • Огляд та дослідження безпосередньо в суді;
- • Фотографування, звуко- і відеозапис;
- • Призначення експертизи.
- Електронні докази:
Інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст.99 КАСУ).
Джерела походження електронних доказів:
- • портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо),
- • серверах, системах резервного копіювання,
- • інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Види електронних доказів:
- • електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо),
- • веб-сайти (сторінки),
- • текстові, мультимедійні та голосові повідомлення,
- • метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.
8. Суб’єкти доказування
Адміністративний суд:
- Учасники справи;
- Суб’єкт владних повноважень.
Докази суду надаються учасниками справи.
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Обов’язок доказування СВП правомірності прийнятого рішення.
9. Способи отримання доказів
Позасудовий аспект:
- Наявність доказів в учасника справи;
- Адвокатський запит (стаття 24 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”);
- Запит на отримання публічної інформації (ЗУ “Про доступ до публічної інформації ”);
- Заяви, звернення громадян (ЗУ “Про звернення громадян”, ЗУ “Про Національний архівний фонд…” );
- Дані з відкритих джерел (реєстри, списки,фонди).
Процесуальний аспект:
- Подання учасниками справи;
- Витребування доказів за клопотанням учасників справи, або з власної ініціативи суду.
- Огляд доказів за їх місцезнаходженням.
- Судові доручення щодо збирання доказів.
- Забезпечення доказів.
10. Строк подання доказів та підстави забезпечення доказів
Стаття 79 КАС України:
У строки, встановлені законом чи судом.
Додатковий строк, встановлений судом:
- – у разі письмового повідомлення учасника справи про неможливість подання доказів у встановлений законом чи судом строк;
- – прийняття судом відмови сторони від визнання обставин;
- – зміни предмету або підстав позову або подання зустрічного позову.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Якщо докази такого надіслання суду не надані, суд не бере до уваги такі докази. Виключення: якщо такі докази є у іншого учасника справи, або обсяг доказів є надмірним, або вони подані в електронній формі, або є публічно доступними.
Підстави забезпечення доказів:
- 1) обмежений строк зберігання (в тому числі, в електронній формі) і він закінчується найближчим часом;
- 2) перебування у розпорядженні особи, яка збирається виїхати за кордон або до іншого віддаленого місце на тривалий термін;
- 3) існування в єдиному екземплярі і такий доказ не можна відтворити (в оригіналі), і є підстави вважати, що особа, яка має в своєму розпорядженні такий доказ може його знищити, пошкодити тощо;
- 4) побоювання отримання лише через значний проміжок час (наприклад, передача документів до архіву).
Способи забезпечення доказів (стаття 115 КАС України):
- 1. Допит свідків.
- 2. Призначення експертизи.
- 3. Витребування та огляд доказів, в тому числі за місцем їх знаходження.
- 4. Забороною вчиняти певні дії щодо доказів.
- 5. Зобов’язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Першоджерело – https://tinyurl.com/muyumjbw