Війна увірвалась в наше життя несподівано. Ми знали, що вона невідворотна, але не хотіли і не могли у це повірити. Ми хотіли помилитися.
Але, на превеликий жаль, – не помилились!
О 4-й годині ранку 24 лютого 2022 року два потужні вибухи, які ми почули – назавжди розділили наше життя – те, що було до війни, і те, що відбувається зараз.
Майже як у 1941-му…
Та хоч і часи змінюються, а герої серед адвокатів Київської області, видається, вічні. Зміщуються лише акценти. Сучасному українському адвокату, до речі, було б про що поговорити зі своїм колегою років Великої вітчизняної війни. Адвокатів тоді шанобливо називали оборонцями. І здається, це більш правильно, аніж звичне нам сьогоднішнє – захисник. От тільки ніхто і ніколи не міг би пояснити українському адвокату, чому тепер наш ворог прийшов зі Сходу, і боронити землю потрібно від скаженого російського ведмедя.
Втім, згуртованість українців під час національних випробувань, з нагоди подолання наслідків якоїсь біди, а то й під час воєн за свою незалежність (з часів Захара Беркута до нинішньої війни проти Росії), вже стала традицією. І саме нинішня війна в черговий раз нагадала всім нам, що адвокат – це не просто захисник в судовому процесі, але насамперед – і захисник Вітчизни.
Дуже багато наших колег-адвокатів, сотні, якщо не тисячі, не вагаючись змінили ремені від портфелів на ремені від автоматів, а найбільш завзяті – максимально швидко оволоділи навичками керування сучасними системами протитанкової зброї – від «Джавелінів» до «NLAW».
Одним з таких став й Андрій Бевз, адвокат й син адвоката Київщини. Не вагаючись, він днями вступив в бій на захист Київщини в складі місцевої територіальної оборони, і вдало підбив декілька БТР та танків ворога.
Адвокат довів, що ідеї захисту – для нього в крові, бо він воює на своїй землі у повному розумінні цього слова, і захищає не красиві абстракції, а власну домівку, власну сім’ю.
Під час захисту Андрій Бевз також зазнав ушкоджень, його вже демобілізували, але він й далі рветься у бій, бо «не можна сидіти вдома в той час, коли в Україні війна, хочеться докласти максимум зусиль для обороноздатності держави».
Справжні слова справжнього героя.
Колись хтось сказав, що «Можна перемогти армію, але народ перемогти неможливо». Українські адвокати зайвий раз довели, що у нас є і армія, яку важко перемогти, у нас є і народ, якого неможливо перемогти.
Слава Україні!