Гонорар, сплачений адвокатові за виконану роботу, яка передбачена укладеним між ними договором, відшкодуванню не підлягає, оскільки не є майновою шкодою. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, розглядаючи спір, що виник між адвокатом і його клієнтом (справа №500/5177/17).
Перший ставив питання про стягнення моральної шкоди в сумі 100 тис. грн., оскільки клієнт подав на нього скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій були безпідставні звинувачення. Крім того, громадянин зазначив, що «касаційний суд м.Києва «макнув» адвоката Особу 1». Клієнт своєю чергою подав зустрічний позов, вимагаючи компенсації за матеріальну та моральну шкоди. Мовляв, правник «вийшов за межі укладеного між ними договору, чим свідомо затягнув розгляд справи з метою отримання від нього більшої, ніж обумовлена договором, суми».
Дисциплінарна палата КДКА, з якою погодилась і Вища КДКА, не виявила ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. При цьому було зазначено, що питання, які стосуються визначення меж і повернення гонорару, не належать до її компетенції.
Зі свого боку КЦС констатував, що розмір гонорару визначається за погодженням юриста з клієнтом і може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати та втручатись у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно, КЦС погодився з попередніми рішеннями, якими в задоволенні обох позовів було відмовлено. При цьому суди виходили з того, що договір про надання правової допомоги виконувався, він є дійсним і презумпцію його правомірності не спростовано в установленому законом порядку.