Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №806/2046/18 дійшов висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища.
При цьому КАС ВС виходив з такого.
Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
У пункті 99 Правил зазначено:
рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, … які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності – повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил:
для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.
У пункті 106 Правил передбачено:
під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище.
Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.
З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.
Натомість для вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто» або «Судова повістка» на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв`язку).
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано. Аналогічне тлумачення зазначених правових норм міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 (справа №222/1402/16).
Обставини справи
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (виконавчі листи №2182/18, 2183/18) у справі №806/2046/18 – Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області – його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2020 замінив сторону (боржника) виконавчого провадження з виконання рішення суду від 31.05.2018 у справі №806/2046/18.
Водночас суд відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення суду від 31.05.2018 про зобов`язання Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести позивачу перерахунок пенсії.
Позивач оскаржив вказану ухвалу в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.08.2020 подану апеляційну скаргу залишив без руху через несплату заявником судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Одночасно апеляційний суд надав заявнику десятиденний строк з дня вручення копії зазначеної ухвали для усунення названого недоліку апеляційної скарги.
Надалі Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2020 апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, з мотивів неусунення заявником недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 3 вересня 2020 року, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, було 8 вересня 2020 року.
Оскільки станом на 18 вересня 2020 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги позивачу.
При цьому апеляційний суд виходив з факту отримання позивачем ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На противагу цим висновкам позивач наголошує, що не отримував зазначену ухвалу, оскільки вона направлялась судом на адресу, за якою він не проживає.
Вважаючи ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
Ключовим правовим питанням у справі стало доведення факту отримання копії ухвали від 20.08.2020 про залишення без руху апеляційної скарги позивача.
КАС ВС визнав, що оскільки позивач не отримував ухвалу апеляційного суду від 20.08.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, початок перебігу строку на її виконання не розпочався, а тому оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги є передчасною та підлягає скасуванню.