Blog

15.01.2024

Названо головний критерій відшкодування вартості проведеної експертизи

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта (до чи після звернення позивача до суду з позовом), а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

На це звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22.

Високі судді нагадали, що однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Її реалізація має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Та, незважаючи на прагнення зменшити кількість спорів, спостерігається тенденція лише в бік зростання з такими зверненнями. У такому разі сторонам слід брати до уваги практику Верховного Суду.

Статтею 134 ЦПК передбачено обов’язок сторін попередньо визначити суми судових витрат. Зокрема, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ст. 141 ЦПК).

Ст. 133 ЦПК визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До останніх належать у тому числі ті, що пов’язані із забезпеченням доказів, вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. А згідно зі ст. 106 ЦПК учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 7-1 Закону «Про судову експертизу»).

Процесуальне законодавство не встановлює обмежень на відшкодування судового збору чи витрат на професійну правничу допомогу, здійснених до відкриття провадження у справі, як таких, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, за умови, якщо він відповідає вимогам ст. 101 КАС, ст. 98 ГПК, ст. 102 ЦПК, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ.

Велика Палата Верховного Суду окремо зауважила, що відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості  та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Отже, висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (ст. 101 КАС, ст. 98 ГПК, ст. 102 ЦПК).

Новини партнерів та ЗМІ