VIIІ Конференція з кримінального права та процесу, організована Асоціацією правників України (АПУ), розкрила актуальний стан справ у різних сферах захисту від кримінального обвинувачення. Говорили про практику та способи вирішення питань. Зокрема про необхідні зміни до КПК України.
Anticorruption Talks
Учасниками цієї панельної дискусії були:
– Даниїла Чорненька, Голова Апеляційної палати ВАКС;
– Катерина Широка, слідча суддя ВАКС;
– Олексій Скибенко, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;
– Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm;
– Сергій Гребенюк, партнер Asters.
Жваве обговорення учасників панелі викликало питання належного повідомлення особи про підозру та наслідків порушення такої процедури. Зокрема, якщо місцезнаходження такої особи знаходиться за кордоном і вона повідомила про нього органи влади в Україні. Олексій Скибенко навів приклади, коли складно виконати вимоги КПК в цій частині. Євген Грушовець та Сергій Гребенюк, як представники адвокатської спільноти, звернули увагу на те, що неналежне повідомлення особи про підозру може призвести до ухвалення виправдувальних вироків. Даниїла Чорненька та Катерина Широка під час обговорення цього питання підкреслили, що процедуру повідомлення особи про підозру чітко визначено нормами КПК України:
- сторона обвинувачення має чітко дотриматися цієї процедури,
- у свою чергу сторона захисту не повинна зловживати своїми правами.
Учасники дискусії також обговорили проблемні питання, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. Зокрема, дискутували щодо обґрунтованості підстав для його застосування та критеріїв визнання їх розміру.
Досудове розслідування
Ігор Федоренко, адвокат, партнер AVER LEX розкрив особливості захисту в «санкційних» справах. Зокрема звернув увагу на те, що РНБО фактично став квазісудовим органом.
Він відзначив, що санкції за законом за загальним правилом санкції не повинні застосовувати до громадян, проте вони застосовуються. Є поодинокі випадки скасування санкцій за ініціативою РНБО (наприклад, у різі повний збігу ПІБ особи). Доповідач згадав про кейс з власної практики, в якому, за наслідком направлення запитів до уповноважених органів було установлено, що відсутня будь-яка інформації, яка є підставою для застосування санкції до особи. Він наголосив, що наразі відсутня відповідальність за незаконне застосування санкцій. Запропонував певний алгоритм дій адвокатів під час здійснення захисту клієнтів, на яких накладено санкції.
Денис Шкаровський, партнер VB PARTNER торкнувся проблем оголошення особи в міжнародний розшук та заочного арешту через призму практики ВАКС (на прикладі справи ПриватБанку). Доповідач підкреслив: якщо особа проживає за кордоном, це не завжди свідчить про переховування такої особи від органів, що здійснюють кримінальне провадження.
У таких випадках особа повинна повідомлятися про підозру, використовуючи інститут міжнародної правової допомоги, що підтверджено АП ВАКС. Доповідач наголосив на необхідності здійснення уніфікації судової практики, оскільки наразі ухвала слідчого судді про заочний арешт не оскаржується в апеляційному порядку.
Нові види проваджень
Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК «Ріяко та партнери» розповів про практичні питання закриття «фактових» справ, розглянув практичні помилки, які допускають адвокати, застосовуючи цей механізм. Також доповідач звернув увагу, не те, що законодавча конструкція частини 9 статті 284 КПК України фактично надає судді дискреційні повноваження щодо закриття провадження з цієї підстави. Також спікер навів позитивну практику застосування відповідної норми, зокрема, коли слідчий суддя визнав факт неналежного повідомлення особі про підозру і закрив провадження.
Станіслав Борис, радник практики безпеки бізнесу Juscutum розповів про захист та представництво у кримінальних провадженнях, де фігурує крипто валюта. Пояснив у чому відмінність між поняттями «майнінг» та «фармінг». Проаналізував положення Закону України «Про віртуальні активи». Серед проблемних моментів в кримінальних провадженнях з операціями з криптовалютою назвав те, що треба відразу «піймати» крипто валюти. Також зауважив, що зараз існує можливість перевипуску крипти.
Судовий розгляд кримінальних справ
Дмитро Михайленко, суддя Апеляційної палати ВАКС аналізував практику Апеляційної палати ВАКС з перегляду вироків суду першої інстанції. Він навів правові позиції, зокрема, щодо:
- неможливості оскарження ухвали слідчого судді про заочний арешт;
- обов’язку слідчого судді перевірити обґрунтованість підозри, достатності доказів.
- можливого проведення процесуальних дій, які не пов’язані із збиранням доказів, у зупиненому кримінальному провадженні.
- визначення вимагання неправомірної вигоди за зловживання впливом.
Зауважив, що рівень підозри впливає на ступень обмеження прав і свобод підозрюваного, а частина застави може звернута в дохід держави. Арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна не має зачіпати майнових інтересів іншого з подружжя. Доповідач також торкнувся питань непрямої провокації та її критеріїв.
Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду здійснив аналіз судової практики Верховного Суду у кримінальному провадженні. Він розкрив значення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в діяльності суду. Повідомив, що зараз на розгляді Об’єднаної палати знаходиться 7 проваджень. Наголосив на тому, що Об’єднаної палати вже вирішила питання щодо належного суб’єкта збирання доказів, проте потребує вирішення питання розмежування підслідності між органами ДБР і прокуратури. Висвітлив позицію Об’єднаної палати щодо неможливості потерпілого або його законного представника чи представника оскаржити в апеляційному порядку постановлену на стадії досудового розслідування ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру.
Питання цивільного права у кримінальному процесі
Володимир Гребенюк, суддя Подільського районного суду міста Києва на прикладі конкретного кейсу розкрив питання, пов’язані з розмежуванням злочину від цивільних правовідносин. Крім того, доповідач торкнувся спірних питань, які виникають під час розгляду цивільних справ щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу.
Віктор Мокрецький, голова Житомирського районного суду обговорював питання щодо недопустимих доказів та виправдувальних вироків. Доповідач повідомив, що особисто він за 2020 рік ухвалив 3,3% виправдувальних вироків, а у 2021 ріці – 9,8%. Наголосив на тому, вирішення потребує питання щодо долі доказів у разі, якщо прокурор обласної прокуратури визначає групу прокурорів. Також законодавчо невизначено чи потрібно визнавати недопустимим доказом протокол слідчого експерименту, якщо фактично це був не експеримент, а фіксування показань. Спікер зауважив, що ці ситуації залишаються невирішеними Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду, бо, як правило, у таких справах суд апеляційної інстанції приймає рішення про направлення справи на новий розгляд.
Необхідні зміни до КПК України та передбачити можливість оскарження таких ухвал апеляційного суду в касаційному порядку – підкреслив суддя.
Нагадаємо, що під час роботи VIIІ Конференції з кримінального права та процесу Олена Танасевич, голова Вищого антикорупційного суду, підбила підсумки діяльності ВАКС за два роки.
У перший день Конференції, 11 листопада, говорили переважно про тенденції розвитку галузі та готовність юридичного ринку до них.