Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники такої інформації зобов’язані оприлюднювати прийняті ними акти. Водночас, рішення, ухвалювані кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, містять як адвокатську таємницю, так і персональні дані.
Своє розʼяснення на запит КДКА Одеської області щодо особливостей оприлюднення актів індивідуальної дії (рішень), які приймаються КДКА регіону та її палатами дала Рада адвокатів України.
У РАУ наголосили, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці або становить персональні дані про фізичну особу, з одного боку є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, а з іншого – обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
І Правила адвокатської етики прямо забороняють розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
Персональні дані віднесено до конфіденційної інформації. Відповідно до Закону «Про захист персональних даних» їх поширення без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється лише у випадках, визначених законом. І лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Захист персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури, які приймаються на виконання повноважень можуть містити конфіденційну інформацію, яка не підлягає розголошенню відповідно до Закону «Про захист персональних даних», адвокатську таємницю у розумінні Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розголошення якої забороняється, службову інформацію, яка є інформацією з обмеженим доступом, тощо.
Саме до повноважень розпорядника інформації належить встановлення наявності чи відсутності підстав для обмеження у доступі до інформації. Управлінське волевиявлення розпорядника публічної інформації у формі відмови чи обмеження до інформації має бути вмотивовано критеріями обмеження інформації згідно з положеннями ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» (так званого трискладового тесту) та ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів.
Водночас, обмеженому доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Тобто, у такому випадку, надається копія документа у визначеному законодавством порядку, із закриттям (вилученням або ретушуванням (залишивши порожніми відповідні розділи) частини інформації, доступ до якої обмежено.
Тож Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури регіонів, оприлюднюючи (поширюючи) інформацію, яка за законом є предметом адвокатської таємниці або конфіденційною інформацією, повинні забезпечувати виконання вимог встановленого законодавством режиму захисту адвокатської таємниці та конфіденційної інформації вилучаючи інформацію з обмеженим доступом шляхом ретушування або іншим способом, а також з урахуванням всіх вимог «трискладового тесту».
Рішення Ради адвокатів України від 21.06.2024 №46 «Про розгляд звернення Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Рудницької Н.А.» можна переглянути за посиланням.