Про проблемні аспекти застосування та реалізації дієвих способів захисту щодо забезпечення доступу до дитини, її повернення або відібрання дискутували адвокати під час круглого столу, який відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 2 квітня 2024 року.
Захід організовано за ініціативою Центру сімейного права з метою:
- з’ясувати дієві та практичні способи реалізації батьківських прав направлених на забезпечення якнайкращих інтересів дитини;
- проаналізувати законодавчі та процесуальні можливості забезпечення доступу до дитини, її повернення в Україну або відібрання в умовах воєнного стану;
- обговорити роль адвоката та представників органу опіки та піклування у вирішенні сімейних спорів, а також
- дослідити труднощі, які виникають при реалізації судових рішень у сімейних справах та роль державних виконавців у реалізації таких рішень, а також судовий контроль у таких провадженнях.
Модерував круглий стіл адвокат, керівник Центру сімейного права Анатолій Волков, який відкриваючи фахове обговорення зауважив, що в умовах воєнного стану зросла кількість перетину кордону дитини з одним з батьків, і тому на практиці виникають питання стосовно перешкод у доступі до дитини. Адвокатам, які надають правничу допомогу у цій категорії справ, часом буває непросто визначитися з ефективним способом захисту, тому означена тематика заходу потребує посиленої уваги та викликає підвищений інтерес.
У своїй вступній доповіді Анатолій Волков проаналізував загальний стан правового регулювання зазначеної категорії справ крізь призму законодавства, судової практики, а також досвіду зарубіжних країн. З огляду на досвід власної практики, адвокат відзначив, якщо дитина перебуває за кордоном і виникає питання стосовно виконання батьками своїх обов’язків і права доступу до дитини, одним із ефективним інструментів є використання механізму, передбаченого Гааазькою конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.
Практичні аспекти та юридичні інструменти у справах про доступ, повернення та відібрання дитини висвітлила у своїй доповіді адвокат Маргарита Бурлак, яка звернула увагу на проблематику виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини та притягнення особи до кримінальної відповідальності за його невиконання. Доповідач зазначила про важливість вибору належного та ефективного способу захисту у справах про доступ до дитини та зупинилася на особливостях забезпечення позову у цій категорії справ.
Своїм коментар з учасниками круглого столу поділився суддя КЦС ВС Євген Синельников, який зазначив, що питання виконання рішень щодо визначення місця проживання дитини на практиці супроводжується низкою проблем, адже таке рішення по суті не має зобов’язального характеру, а тому представники виконавчих служб переважно відмовляються примусово їх виконувати. Євген Синельников також зауважив, якщо позов подається одним із батьків, і при цьому дитина на момент подання позову проживає з іншим із батьків, доцільно заявляти вимогу про зобов’язання передати/повернути дитину для того, щоб у разі невиконання рішення у добровільному порядку, суд міг застосувати механізми зобов’язального характеру, які сприятимуть примусовому виконанню рішення. У порівняльно-правовому аспекті суддя навів досвід зарубіжних країн (Франція, Іспанія, Чехія), законодавство яких передбачає механізми ефективного впливу на виконання рішень.
На важливості процесу доказування у спорах щодо доступу до дитини наголосив суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Дмитро Свояк, який звернув увагу учасників на типові помилки, які допускаються у цій категорії справ. Спікер зауважив про необхідність дотримання вимог ЦПК України та СК України при зверненні до суду з позовними вимогами та під час судового провадження.
Про те, що не завжди потрібно одразу звертатися до суду, а натомість слід з’ясувати реальну причину, з якою пов’язано бажання клієнта вирішити негайно, так звану «проблему», в судовому порядку, наголосила адвокат Анастасія Присяжнюк. Спікер відзначила, що роль адвоката полягає у тому, щоб вислухати клієнта та зрозуміти кінцеву мету. Доповідач навела декілька успішних кейсів з власної практики, де здавалось би в зовсім безнадійних ситуаціях, завдяки посередництву та проведенню перемовин, сторони дійшли добровільної згоди щодо побачень та спілкування з дитиною.
Питання забезпечення контакту з дитиною, спільну опіку та відібрання дитини за позовом одного з батьків в умовах воєнного стану розкрила адвокат Ольга Михальчук, яка акцентувала увагу на усталені та новітні тенденції судової практики при вирішенні судами справ по обраній проблематиці. Доповідач наголосила на важливості взаємодії адвокатів, судів, органів опіки, державних виконавців з фокусом на головну цінність – найкращі інтереси дитини в кожній конкретній справі.
Про те, яку роль відіграють органи опіки та піклування і служба у справах дітей при вирішенні питання доступу до дитини та усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею розповіла заступник начальника Служби у справах дітей та сім’ї – начальник юридичного відділу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Тетяна Гой. Доповідач відзначила, що після повномасштабного вторгнення країни агресора РФ на територію України зросла кількість звернень щодо усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею, саме тому у цій категорії справ з огляду на завантаженість судів та умови воєнного стану було ініційовано запуск пілотного проєкту щодо проведення працівниками служби бесід з іншим з батьків, хто перебуває за межами державного кордону України, за допомогою будь-яких месенджерів: Viber, Telegram, Face Time з додатковою відеофіксацією.
На завершення заходу Анатолій Волков подякував спікерам за фахове висвітлення проблемних питань доступу до дитини в умовах воєнного стану з огляду на власний практичний досвід, а учасникам круглого столу за виявлений інтерес до означеної тематики та цікаві питання.
Тематичні матеріали та висновки за результатами круглого столу будуть узагальнені та оприлюднені на платформі Вищої школи адвокатури НААУ
Запис круглого столу доступний за посиланням: https://tinyurl.com/yxapm9ve