Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №752/11729/19 та зазначив, що у разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.
Обставини справи
Так, касаційна скарга мотивована тим, що на підтвердження обсягу повноважень адвоката в матеріалах справи є копія договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським бюро «І» та позивачем із вичерпним переліком повноважень із детальним визначенням кожної процесуальної дії, однак у договорі відсутнє окреме визначення такої дії, як право представника (адвоката) на підписання позовної заяви.
Зі змісту пункту 2.1. договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським бюро «І» та позивачем, вбачається, що до переліку повноважень, наданих останньою адвокатському бюро підписання позовної заяви від її імені – не включено.
Тож, скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованим, тому мають бути скасовані повністю, а позовна заява залишена без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслили, що статтею 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Тобто, за змістом наведених норм, у разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.
ВС зазначив, що у справі, яка переглядається, представник позивача – адвокат представляв інтереси особи в суді у зв’язку з наданням правової допомоги та його повноваження підтверджені ордером від 10 червня 2019 року та договором про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року. При цьому, в ордері обумовлено, що договором на надання правової (правничої) допомоги адвоката не обмежується.
У договорі про надання правової допомоги передбачено, що адвокат є представником клієнта у судових органах України будь-якої інстанції з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, також передбачено, наступні повноваження: пред’явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови), підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо) (пункт 2.1 договору про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року).
Наведений вище ордер та договір про надання правничої допомоги не містять застережень щодо відсутності у представника права на подання заяви про залишення позову без розгляду.
ВС зауважив, таким чином, адвокат був наділений повноваженнями, які надані законом позивачу та будь-яких обмежень повноважень у представництві позивача не мав, у тому числі щодо підписання і подання позову від його імені, а отже наведені вище доводи касаційної скарги є безпідставними.
Крім того, колегія суддів відхилила посилання у касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №910/23346/16, оскільки вказана постанова стосується питань представництва та самопредставництва юридичної особи, а не представництва інтересів фізичної особи адвокатом на підставі ордеру та угоди про надання правової допомоги.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Джерело: sud.ua