Що таке відзив на позовну заяву та як побудувати захист від позовних вимог? – розповів під час заходу з підвищення кваліфікації, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.
Лектор відзначив, що вибудовуючи стратегію захисту від позовних вимог, відповідач має врахувати наступне:
- Строки подання відзиву
Так, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти (15) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а не обов’язком.
- Визначення предмету позову
Зміст позовної заяви складається із його предмету та підстав.
Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально-правову вимоги позивача до відповідача.
Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:
- фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів,
- правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав.
Від визначення предмету спору залежать визначення інших ознак, а також побудова стратегії захисту.
- Визначення суб’єктного складу спору
Кількісний склад учасників справи: декілька позивачів або відповідачів, наявність у справі (або необхідність залучення) третіх осіб.
Якісний склад залежить від категорії справи, наприклад у податкових справах: ФОП, юридична особа, фізична особа.
Особливості визначення суб’єктного складу правовідносин залежно від: зацікавленості у результатах розгляду справи (матеріально-правова та процесуально-правова); від ролі в судовому процесі.
- Перевірка підсудності
Критерії визначення підсудності:
- за суб’єктним складом;
- предметна підсудність;
- визначена законом.
Наслідки порушення підсудності справ:
- при подачі позову – відмова у відкритті провадження по справі;
- під час розгляду справи – закриття провадження;
- скасування рішення суду із закриттям провадження.
- Встановлення обставин
- Перевірка наявності доказів у позивача та збір доказів, що спростовують обставини вказані позивачем;
- Встановлення обставин, що спростовують доводи позивача;
- Перевірка обставин (фактів) вказаних позивачем на відповідність дійсним обставинам;
- Наявні докази у позивача співвідносять з наявними доказами відповідача;
- Логічний аналіз фактів (доказів) на наявність хибних підстав (аргументів);
- Висновок про дійсність (істинність) встановлених обставин.
- Збір доказів
Способи отримання та збору доказів:
- Наявність доказів в учасника справи;
- Адвокатський запит (стаття 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
- Запит на отримання публічної інформації (ЗУ «Про доступ до публічної інформації»);
- Заяви, звернення громадян (ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про Національний архівний фонд та архівні установи»);
- Клопотання (заява) до суду про витребування доказів в інших учасників.
- Побудова аргументів
- Перевірка формальних вимог до позову;
- Дотримання строків подання заяви до суду;
- Доведеність позивачем порушення його прав та/або інтересів;
- Перевірка правової кваліфікації правовідносин та обраного позивачем способу захисту;
- Аналіз обставин вказаних позивачем із обставинами встановленими у відзиві на позов;
- Викладення контраргументів на вказані позивачем доводи.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/5zh7s8hu