Огляд підготувала Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року по справі № 240/24566/22 (https://surl.gd/zorclo) зазначено, що апеляційна скарга позивача хоч і сформована у вигляді додатку до супровідного листа, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису представника позивача. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів перевірки накладення цього електронного цифрового підпису на апеляційну скаргу позивача є безпідставним.
Обставини справи
Матеріали справи свідчать про те, що представник позивача, звертаючись до суду апеляційної інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував супровідний лист про направлення апеляційної скарги, до якого долучив саму апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2023, указавши її додатком до цього документу.
Суд указує, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Положеннями пункту 2.4 та 2,5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).
Положеннями пункту 2.6 вказаної Інструкції передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Отож усі документи, що надійшли до суду через зазначений сервіс, уважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга позивача хоч і сформована у вигляді додатку до супровідного листа, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису представника позивача.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів перевірки накладення цього електронного цифрового підпису на апеляційну скаргу позивача є безпідставним.
Щодо недотримання представником позивача форми документа «Апеляційна скарга», то Суд зазначає таке.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача «Електронного суду» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Апеляційна скарга позивача в цій справі була скерована до суду фактично без застосування вбудованого текстового редактора, шляхом розміщення тексту апеляційної скарги у конкретній формі документа, а у вигляді додатку.
Суд наголошує, що аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків апеляційної скарги, зокрема, у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги. Так, з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання апеляційна скарга залишається без руху. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та установити спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду дати можливість апелянту усунути недоліки та привести скаргу відповідно до вимог процесуального законодавства.
Однак, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про недотримання позивачем під час подання апеляційної скарги вимог статті 296 КАС України щодо її змісту та форми, суд апеляційної інстанції не постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, дійшовши передчасних висновків, які стали підставою для повернення апеляційної скарги, допустив порушення норм процесуального права та ухвалив незаконне судове рішення.
Подібна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №560/11012/22 та від 20.02.2025 у справі №580/1558/24.