При призначенні особі покарання за корупційне кримінальне правопорушення та некорупційний злочин суд не може звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
Такий висновок зроблено у Постанові ККС ВС у справі №234/1940/20.
Суд вказав:
– вчинення особою корупційного кримінального правопорушення унеможливлює звільнення її від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України)
– навіть у разі призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, одне з яких є некорупційним.
Тому звільнення особи від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входило як некорупційне, так і корупційне кримінальне правопорушення, на підставі ст. 75 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Справа розглядалася, щодо особи, яка була засуджена за
- крадіжку майна (ч. 3 ст. 185 КК України) та
- пропозицію надання неправомірної вигоди поліцейському (ч. 1 ст. 369 КК України).
Призначення покарання за сукупністю злочинів
У цій справі суд:
- призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
- відповідно до ст. 75 КК України звільнив її від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та
- поклав обов’язки, передбачені частинами 1, 2 ст. 76 цього Кодексу.
У касаційній скарзі прокурор стверджував:
- апеляційний суд безпідставно залишив вирок місцевого суду без змін,
- оскільки один зі злочинів, вчинених обвинуваченим, є корупційним.
ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, зазначивши таке:
- ч. 1 ст. 75 КК України передбачає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовується за вчинення корупційного кримінального правопорушення;
- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, є корупційним.
Звільняючи особу від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю злочинів, до якої входило і корупційне кримінальне правопорушення суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, – застосував закон, який не підлягає застосуванню – зазначив ККС ВС.