Верховий Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду №359/4206/19, в якій досліджував питання поважності причин пропуску позовної давності.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду та просила: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частини кватири; скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на вказану частину квартири; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу щодо 1/5 частини в квартирі. Скасовано державну реєстрацію за відповідачем права власності на 1/5 частку в квартирі, здійсненого на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що про оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом позивач дізналась ще 19 жовтня 2015 року, з того дня розпочався трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку закінчився 19 жовтня 2018 року. З позовом до суду позивач звернулася лише 16 травня 2019 року, тобто з пропуском позовної давності. Однак зі змісту пред`явленого позову вбачається, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем позивач була позбавлена можливості скористатись ефективною та кваліфікованою правовою допомогою. Ця обставина об`єктивно перешкодила позивачу вчасно пред`явити позов до суду та є поважною, тому позовна давність підлягає поновленню.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що частиною п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, у чинному законодавстві не наведено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
ВС наголосив, що, вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності, необхідно врахувати, що поважними визнають лише ті обставини, які є об’єктивно не непереборними і пов’язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив про застосування позовної давності. Суд першої інстанції, зазначаючи про поважність причин пропуску позивачем позовної давності, виходив з того, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем вона була позбавлена можливості скористатися ефективною та кваліфікованою правовою допомогою.
Водночас доводи позивача про поважність причин пропуску позовної давності Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки позивач не була позбавлена можливості звернутися за отриманням безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безплатну правову допомогу». Обставина скрутного матеріального становища і неможливості у зв’язку з цим звернутися за правовою допомогою не пов’язана з дійсними труднощами для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк.
тже, враховуючи, що позивач звернулася до суду з позовом з пропуском позовної давності та за допомогою належним та допустимих доказів не довела поважність причин її пропуску, а відповідач в установленому законом порядку звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, помилковими є висновки судів про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області та постанова Київського апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.