Про практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит розповіла адвокатка Тетяна Лежух під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками практичні моменти притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, а саме:
- 1. Законодавче регулювання.
- 2. Діючий порядок.
- 3. Судова практика та практичні рекомендації.
У рамках характеристики притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит акцентовано на наступному:
- Законодавче регулювання
Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 20 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
- Надання відповіді на адвокатський запит з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань є обов’язковою.
- Фізичні особи можуть надавати відповідь на адвокатський запит за згодою таких фізичних осіб.
- Діючий порядок
Відповідно до ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти пʼяти до пʼятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпілими від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП є адвокати, члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат, право на отримання інформації яких порушено.
Провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди» адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.
Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів.
Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.
Матеріали про адміністративне правопорушення, що передаються до суду, повинні містити:
- протокол про адміністративне правопорушення;
- пояснення особи, відносно якої складено протокол щодо обставин адміністративного порушення (якщо такі подані) і якщо вони подані окремо від протоколу;
- документи щодо обставин, які помʼякшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (за їх наявності);
- копію заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, з доданими матеріалами.
У Рішенні Ради адвокатів України від 13.10.2018 № 172 «Щодо роз’яснення деяких питань, повʼязаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом» розглядалось питання щодо можливості адвоката скористатись альтернативним способом захисту і звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
3. Судова практика та практичні рекомендації
- Постанова Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі №340/2502/23
У справі ВС зазначає, що адвокатським запитом є письмове звернення адвоката спрямоване до суб’єктів владних повноважень, інших юридичних осіб, метою якого є отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Враховуючи правову природу “адвокатського запиту”, та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті від 31 березня 2023 року, останній не є зверненням військовозобов’язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не звертався до відповідача із документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а відповідачем листом від 05 квітня 2023 року вих. N 6/3924 надано відповідь на адвокатський запит.
- Рішення ВКДКА№ ІІ-001/2023 від 23 лютого 2023 року м. Київ:
Рішення Ради адвокатів України №53 від 03 липня 2021 року затверджено роз’яснення щодо вимог до адвокатських запитів.
Відповідно до роз’яснення, адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.
Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв’язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.
Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Київської області вірно встановила, що підписання адвокатом Особа_1 адвокатського запиту в своїх інтересах та долучення на підтвердження своїх повноважень за договором – ордеру, який свідчить, що саме Особа_1 є адвокатом, що надає праву допомогу собі, як клієнту, – свідчить про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку у вигляді недодержання вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 7 Правил адвокатської етики.
Першоджерело: https://tinyurl.com/ymb8u78s