У практиці адвокатів часто трапляються ситуації, коли різні судові інстанції призначають засідання на той самий день і навіть час. Постає цілком практичне питання: у якій саме справі адвокат має брати участь першочергово, і чи має суд право втручатися у цей вибір?
У червні 2025 року адвоката було залучено до кримінального провадження як захисника за призначенням у Вищому антикорупційному суді. Проте на дату призначеного засідання він уже мав участь у двох інших справах у Київському апеляційному суді. За чотири дні до засідання адвокат звернувся до ВАКС із клопотанням про відкладення, додавши підтвердження участі в інших процесах. Одна з цих справ стосувалася обвинуваченого, який перебував під вартою.
Незважаючи на це, колегія суддів ВАКС ухвалила провести засідання у режимі відеоконференції, визначивши, що адвокат має брати участь дистанційно з приміщення Київського апеляційного суду. Суд мотивував своє рішення тим, що повідомлення захисника нібито мало формальний характер і не пояснювало, за якими критеріями він визначив пріоритетність участі в інших засіданнях.
Реакція адвокатської спільноти
Адвокат повідомив Національну асоціацію адвокатів України про ситуацію та висловив занепокоєння можливістю дисциплінарного переслідування через неявку.
Обставини цього випадку розглянули члени Ради адвокатів України під час засідання 17–18 жовтня у Львівській області. Доповідач у справі, член РАУ від Чернівецької області Анатолій Тельман, нагадав про рішення Ради адвокатів України від 13 грудня 2019 року №169. У ньому наголошувалося, що адвокат має виключне право на власний розсуд визначати пріоритетність участі в кількох процесуальних діях, призначених одночасно, керуючись фактичними обставинами та інтересами клієнтів.
ВКЗ як ризик процесуального тиску
Члени РАУ звернули увагу на непослідовність практики Вищого антикорупційного суду щодо проведення засідань у режимі відеоконференції. Представниця Рівненської області Ганна Лазарчук зазначила, що іноді суди ухвалюють рішення про ВКЗ самостійно, без клопотання сторони, а в інших випадках — обговорюють це питання за участі всіх учасників процесу.
Її колега з Хмельницької області Оксана Каденко доповнила, що відеоконференція нерідко перетворюється на інструмент процесуального тиску, який обмежує можливості адвоката ефективно здійснювати захист.
Право адвоката на професійний розсуд
Керівник секретаріату НААУ, РАУ Вадим Красник підкреслив, що адвокатська діяльність не обмежується лише участю у засіданнях — адвокат може одночасно виконувати інші невідкладні професійні обов’язки: брати участь у слідчих діях, надавати правову допомогу клієнтам, бути присутнім під час обшуків тощо. Тому вибір пріоритетності між одночасними діями є проявом професійного розсуду, а не порушенням дисципліни.
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова наголосила на необхідності посилення позиції Ради адвокатів України щодо цього питання. Вона застерегла, що трактування вибору адвокатом пріоритетності справ як зловживання процесуальними правами створює ризики дисциплінарного переслідування.
«Саме адвокат має право визначати, у якій справі його участь є першочерговою — з огляду на характер провадження, ризики для клієнта та інші істотні обставини. Це невід’ємне право адвоката, а не дисциплінарне порушення», — підкреслила Лідія Ізовітова.
Очільниця НААУ, РАУ запропонувала посилити рішення №169 та чітко зафіксувати, що визначення адвокатом пріоритетності справ не може розцінюватися як зловживання процесуальними правами.
Очікується нове рішення РАУ
Рада адвокатів України планує оновити і конкретизувати положення, що стосуються пріоритетності участі адвокатів у судових засіданнях. Повний текст відповідного рішення буде оприлюднено на сайті НААУ найближчим часом.