Про стратегію захисту в податкових спорах

16.07.2024

Про стратегію захисту в податкових спорах

Про побудову стратегії в податкових спорах розповів під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.

     Лектор зауважив, що успішний захист в суді складається з наступних складових:

  1. Умови:
  • Юридична грамотність (наявність спеціальних знань);
  • Знання основ правопису та ділового документообігу;
  • Навички складання процесуальних документів;
  • Знання основ психології та конфліктології.
  1. Стратегія захисту:
  2. Організаційна сторона: структура, план, сценарій та інше;
  3. Процесуальна складова;
  4. Етична та психологічна складові;
  5. Ораторське мистецтво.

Етапи розробки стратегії захисту включають:

  1. Досудову підготовку;
  2. Судовий розгляд справи;
  3. Виконання судового рішення.

Процесуальна складова стратегії захисту в податкових справах охоплює:

1.Правильне визначення суб’єктного складу спору;

2.Перевірка підсудності справи (предметна, територіальна, інстанційна);

3.Дотримання строку звернення до суду;

4.Визначення предмету, підстав та розміру позову;

5.Встановлення обставин та збір доказів;

6.Побудова аргументів, доводів;

7.Обрання способу захисту.

Так, сторонами в адміністративному процесі по податковим спорам є: контролюючі органи, платники податків та інші суб’єкти. Неправильне визначення суб’єктного складу тягне:

  • Заміну первинного позивача (ч.1 ст. 48 КАСУ)
  • Заміну відповідача або залучення співвідповідача, третіх осіб;
  • Збільшення або зменшення розміру позовних вимог;
  • Залишення позову без розгляду (ч. 2 ст. 48 КАСУ);
  • Відмову у задоволенні позову;
  • Зміну підсудності справи.

Говорячи про критерії визначення компетенції між судами адміністративної, господарської та цивільної юрисдикціями, Олександр Ситников зазначив, що визначення предметної юрисдикції за участю податкових органів залежить від:

  • характеру спірних правовідносин (публічно або приватно-правові);
  • правового статусу суб’єкта звернення або відповідача (господарюючий суб’єкт, СВП, фізична особа);
  • предмета позовних вимог (суть порушеного права, природа обставин та інше);
  • прямого визначення за законом.

Підкреслив лектор і на необхідності вірного визначення змісту позовної заяви, адже від цього залежать успішність:

1.Вирішення питання про відкриття провадження у справі,

2.Визначення предметної юрисдикції та підсудності податкової справи,

3.Про залучення в процес інших осіб,

4.Проведення подальших підготовчих дій та судового розгляду справи,  у тому числі:

  • Про визначення обставин, що мають значення для її вирішення,
  • Збір та дослідження доказів,
  • Юридичної кваліфікації

5.Вирішення податкової справи в суді.

Розповідаючи про визначення способу захисту порушених прав, спікер виділив наступні критерії обрання належного та ефективного способу захисту прав:

1)             відповідність способу захисту:

  • змісту порушеного права,
  • характеру його порушення,
  • наслідкам, спричиненим цим порушенням.

2) відповідність законодавству, принципам права та призначенню судового захисту;

3) доцільність та ефективність;

4) співрозмірність та еквівалентність до встановленого правопорушення;

5) можливість реалізації та наявність механізму виконання;

6) недопущення порушення прав та інтересів інших суб’єктів.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/3cv78rww

Новини партнерів та ЗМІ