Днями у Києві завершила роботу II конференція «Бізнес VS Санкції», організована видавництвом «Юридична практика». Одна з сесій заходу була присвячена питанню підсанкційних активів.
Панельна дискусія на конференції “Бізнес VS Санкції” розпочалася з болючої для українців теми — незаконного вивезення агресором сільськогосподарської продукції з окупованих територій.
Віталій Нестор, депутат Київської міської ради та член комісії з оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради, зосередив увагу на цьому питанні.
Віталій Нестор зазначив, наскільки важливо бути поінформованими про події, що відбуваються у світі та в Україні, зокрема про ситуацію із сільським господарством на окупованих територіях. Він підкреслив, що незаконне вивезення українського зерна, вирощеного українськими аграріями, до росії або інших країн, включаючи Європу й Африку, є болючою темою для українського суспільства та бізнесу. За його словами, це стосується сотень мільйонів доларів інвестицій, які українські бізнесмени та аграрії втратили через окупацію наших територій.
Пан Нестор наголосив на важливості державної санкційної політики та її правильного вектору, щоб забезпечити можливість українському бізнесу зупинити процес вивезення та продажу українського зерна через Чорне море до країн Африки.
За словами депутата, механізм, що використовується рф для вивезення зерна з окупованих територій, включає відключення GPS-трекерів та маячків на суднах, які заходять у порти на окупованих територіях України. Після завантаження зерна судна виходять у нейтральні води, вмикають трекери і пересуваються до країн Африки, Сирії та Туреччини, де здійснюється перевантаження зерна.
Віталій Нестор також висловив думку, що ця проблема недостатньо відображена в санкційній політиці України та міжнародних організацій, таких як ЄС і США. Більшість суден, що використовуються для перевезення українського зерна, проходять сертифікацію в країнах ЄС, фактично використовуючи європейські джерела для легалізації українського зерна на території інших країн.
“Наша мета — знайти можливості для заборони або припинення в межах міжнародної санкційної політики вивезення та продажу українського зерна з окупованих територій”, — підкреслив експерт. Він також наголосив на необхідності притягнути до відповідальності не лише росію, але й керівників екіпажів та працівників портів, які залучені до цієї незаконної схеми. Одним із методів, на думку пана Нестора, є запровадження персональних санкцій на судна, під прапорами яких здійснюється перевезення такого вантажу.
Виступ Станіслава Петрова, заступника голови АРМА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO), була присвячена актуальним питанням управління арештованими активами.
Як вказує спікер, за період з 2019 до 2024 року до державного бюджету від управління переданими активами надійшло 510,32 мільйона гривень. Ця сума включає отримані доходи від розміщення військових облігацій ОВДП, які становили 507,5 млн гривень за запланованого доходу в 1,5 млрд гривень.
Загальний депозитний портфель, який складається з активів, що перебувають під управлінням, становить 979,71 мільйон гривень, 39,57 доларів США та 8,13 мільйонів євро. Це свідчить про значний фінансовий потенціал, який вдалося залучити завдяки ефективному управлінню.
Станіслав Петров також зазначив, що до Реєстру арештованих активів на сьогодні внесено понад 300 тис. записів, з яких понад 68 тис. стосуються передання активів в управління АРМА. Це включає різні типи майна: нерухомість (3,844 одиниць), транспорт (26,766 одиниць), інше рухоме майно (12,656 одиниць), частки в статутному капіталі (5,704 одиниць) та майнові комплекси (68 одиниць).
Представники Фонду державного майна України Віталій Жаріков та Зоряна Греськів поділилися своїм практичним досвідом щодо реалізації підсанкційних активів.
Віталій Жаріков розповів, що ФДМ нині є управителем близько 700 підсанкційних активів, серед яких окремо визначене майно (будівлі або земельні ділянки), корпоративні права та автомобілі. З повним переліком цього майна можна ознайомитися на офіційному сайті державного органу, де також міститься інформація про підсанкційних осіб, у яких були стягнуті ці активи. Жаріков підкреслив, що головним завданням Фонду є реалізація підсанкційного майна та наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок виручки від реалізації. За його словами, на початку процесу виникали деякі затримки, але за останній місяць вже було реалізовано чотири активи.
Зоряна Греськів запевнила, що ФДМ, як і АРМА, налаштований на швидкий ефект від реалізації підсанкційного майна, оскільки це є своєрідною сатисфакцією для кожного учасника процесу. Вона наголосила, що це майно має бути продано якомога дорожче та швидше у законний, прозорий і зрозумілий спосіб. За її словами, підсанкційне майно є максимально чутливим через природу його походження, що викликає багато питань у потенційних інвесторів щодо подальшого управління та можливих підводних каменів.
Пані Греськів підкреслила, що Фонд державного майна України налаштований забезпечити максимальну прозорість процедури реалізації. Відповідальність за організацію аукціонів та супроводження всієї процедури Фонд повністю бере на себе.
Cвоїм баченням щодо управління активами підсанкційних осіб поділився також Маркіян Бем, партнер компанії «Назар Кульчицький та Партнери». Він звернув увагу на певні юридичні колізії та проблеми, що виникають у цьому процесі. Так, за словами пана Бема, фраза «управління підсанкційними активами» викликає у нього певний дисонанс. Він пояснив, що у законі про санкції немає положень про АРМА, а в законі про Національне агентство немає нічого про санкції. Ці два питання з юридичної точки зору є розмежованими.
Маркіян Бем зазначив, що після прийняття закону про санкції держава почала масово запроваджувати санкції щодо блокування активів. З початком агресії рф було запроваджено новий вид санкцій у вигляді стягнення активів на користь держави. Він вважає цілком логічним рішення держави забирати відповідні активи в підсанкційних осіб, діяльність яких була скерована проти нашої держави. Однак на початку війни велика частина майна, до якого було застосовано санкції, була арештована в рамках порушених кримінальних проваджень. У цих провадженнях почали накладати арешти з метою подальшого притягнення винних осіб до відповідальності та стягнення майна. Проте, за словами пана Бема, дуже скоро стало зрозуміло, що у більшості випадків ці провадження не дадуть результату.
Маркіян Бем підкреслив, що більшість кримінальних справ, порушених у квітні – травні 2022 року, досі залишаються відкритими і в них не відбувається жодних рухів. Це створює враження, що єдина мета цих кримінальних проваджень — накладення арешту на майно підсанкційних осіб.
«З’являється враження, що єдина мета цих кримінальних проваджень — накладення арешту на майно підсанкційних осіб, при тому що санкції та кримінальні провадження фактично не повинні перетинатися», — переконаний Маркіян Бем.
Коментуючи проблемні питання практики вибору управителів арештованих активів, пан Бем навів приклад компанії ISD Ukraine (виробник мінеральної води «Моршинська»): переможцем конкурсу на управління цим активом стала компанія, яка є її найбільшим прямим конкурентом.
«З точки зору здорового глузду та логіки ця ситуація не має пояснення, адже не може бути найбільший конкурент зацікавлений в справедливому та ефективному управлінні такими активами, — вважає експерт. — Ми аналізували практику іноземних держав і не знайшли випадків, де прямому конкуренту передавався б в управління бізнес».
Презентація Сергія Савинського, радника GRACERS, була присвячена механізмам юридичного очищення націоналізованих активів. Пан Савинський розкрив декілька аспектів цієї проблеми, звертаючи увагу на сучасні виклики та рішення, що застосовуються в Україні. Спікер розпочав виступ з огляду статистики щодо позовів Міністерства юстиції України, скерованих до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Станом на середину червня 2024 року було подано понад 48 позовів, з яких 45 були задоволені судом, хоча 14 з них — частково. Він також зазначив, що на 16 рішень було подано 33 апеляційні скарги.
Одним із центральних аспектів доповіді стала діяльність Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), яке на той момент мало 37 тисяч записів про арештовані активи. За словами Сергія Савинського, 200 з них передані в управління АРМА для реалізації, а щодо 805 активів уже здійснюються заходи з продажу. 91 актив було успішно реалізовано.
Експерт також обговорив проблему, з якою стикаються нові власники націоналізованих активів, на прикладі “ПриватБанку”. Він процитував постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19, яка вказує, що єдиним способом захисту прав осіб, чиї інтереси були порушені внаслідок націоналізації, є відшкодування шкоди у грошовій формі.
Доповідач також зупинився на питанні юридичного очищення активів, наголошуючи на важливості прилюдних торгів як найбезпечнішого способу набуття майна. Він навів постанову Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, яка підкреслює, що публічна процедура реалізації гарантує невідворотність результатів торгів та юридичне очищення майна.
Іще спікер торкнувся теми віндикації, тобто повернення майна власнику через суд. Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19 навіть після реалізації майна на аукціоні у процедурі банкрутства власник може витребувати його назад, якщо публічні торги не були визнані недійсними.
Дмитро Кирилюк, приватний нотаріус, поділився своїми міркуваннями щодо проблемних аспектів застосування санкційного законодавства в нотаріальній і реєстраційній практиках, а також розповів про труднощі у пошуку та ідентифікації підсанкційних активів.
На початку виступу пан Кирилюк нагадав, що санкції є спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами, які застосовуються для захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України. Він зазначив, що санкції також спрямовані на протидію терористичній діяльності та відновлення порушених прав і свобод громадян України.
Дмитро Кирилюк посилався на кілька ключових нормативних документів, серед яких Закон України «Про санкції», Закон України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», а також Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Окремо він виділив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про затвердження Положення про Державний реєстр санкцій», ухвалене 29 січня 2024 року.
Проте, за словами нотаріуса, існує чимало проблем у цьому процесі. Він вказав на відсутність чітких критеріїв для пошуку осіб, щодо яких застосовані санкції, у Державному реєстрі санкцій. Це, за його словами, може призводити до зловживань і створює значні труднощі для нотаріусів. До того ж функціональні можливості Реєстру не завжди відповідають реальним потребам, що ускладнює роботу з ідентифікації осіб через можливі помилки в написанні імен або назв юридичних осіб.
Пан Кирилюк також звернув увагу на проблеми з пошуком та ідентифікацією активів. Він зазначив, що нотаріусам важко ідентифікувати осіб або компанії, якщо в документах допущені помилки. Через це виникає невизначеність щодо критеріїв пошуку, адже немає обов’язкових рекомендацій від розробників реєстру.
Окремо Дмитро Кирилюк підкреслив проблему санкційного рейдерства. Він розповів, що санкції часто використовуються як інструмент для неправомірного заволодіння активами, що належать особам під санкціями.
Підсумовуючи свій виступ, пан Кирилюк зазначив, що необхідно вдосконалювати законодавче регулювання та функціонування Державного реєстру санкцій. Він також закликав розробити чіткі критерії для пошуку осіб, щодо яких застосовані санкції, та надати нотаріусам більш чіткі рекомендації стосовно ідентифікації підсанкційних активів.
Максим Зінченко, експерт із бізнес-розвідки YouControl, розповів про підсанкційні активи та способи їх моніторингу і запобігання зв’язкам із ними. Пан Зінченко, аналізуючи ситуацію, звернув увагу на масштабність санкцій, запроваджених проти рф із 2014 до 2023 року. Він навів конкретні цифри: до травня 2023 року було запроваджено понад 28 тисяч санкцій, а до липня того самого року їх кількість зросла до 34 тисяч. Спікер також зазначив, що близько тисячі брендів вийшли з російського ринку, але деякі компанії продовжують діяти під прикриттям.
Окрему увагу він приділив видам санкцій, наголошуючи на їх різноманітності: від національних до міжнародних, від індивідуальних до секторальних. Цей аспект важливий для розуміння складності санкційної політики та її впливу на бізнес.
У своїй презентації Максим Зінченко зупинився на особливостях проведення due diligence стосовно контрагентів. Він підкреслив необхідність перевірки на приналежність до фінансово-промислових груп (ФПГ), наявність санкцій та пов’язаність з особами, до яких застосовано санкції. Особливу увагу доповідач звернув на важливість виявлення слідів, пов’язаних з рф.
Доповідач наголосив, що не існує ідеальної системи комплаенс-аналітики, але можна досягти кращих результатів, поєднуючи різні інструменти.