В Парламенті зареєстровано законопроєкт №6337 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення процедури касаційного оскарження судових рішень”.
Проектом Закону пропонується змінити вимоги до форми і змісту касаційних скарг у господарській, цивільній та адміністративній юрисдикціях, а саме замість зазначення підстав касаційного оскарження, скаржник у своїй касаційній скарзі повинен зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Чинні на сьогодні нормативні приписи щодо права касаційного оскарження запроваджено Законом від 15 січня 2020 р. №460-IX «Про внесення змін до ГПК, ЦПК, КАС щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року.
“Зазначений вище Закон вимагає від заявника касаційної скарги не простого зазначення в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а зобов’язує його послатись на конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, або зазначити необхідність відступу від такого висновку”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.
Автори законопроєкту зазначають, що моменту набрання чинності Законом №460-IX склалася практика «відсіювання» касаційних скарг за формальною підставою.
З ухвал КАС, КГС та КЦС про залишення касаційних скарг без руху вбачається, що єдиною причиною може бути відсутність посилання в касаційній скарзі на конкретну постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, або незазначення необхідністі відступу від такого висновку.
“Не зважаючи на усунення недоліків, зазначених в ухвалах про залишення касаційних скарг без руху, касаційні скарги повертаються скаржнику з посиланням на ту ж підставу, яка стала причиною залишення касаційної скарги без руху. При цьому деякі з ухвал Верховного Суду свідчать, що недостатньо послатися на постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах. Такий висновок має бути зроблений Верховним Судом у справах з аналогічним предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими судами фактичними обставини справи, однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин. Тобто судом вільно трактується поняття «подібних правовідносин», наслідком чого є повернення касаційних скарг заявникам”, – переконані автори законопроєкту.