У випадках коли дружина та чоловік мають різні погляди на шлюб та сім’ю, ведення домашнього господарства і при цьому не бажають подальшого подружнього життя (або хоча б один з подружжя), відповідно до законодавства у встановленому порядку шлюб може бути розірваний.
У Координаційному центрі з надання правової допомоги роз’яснили, що законодавством України передбачена можливість розірвання шлюбу судом у порядку окремого та позовного провадження.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, можливий розгляд справи в порядку окремого провадження, що істотно полегшує процедуру розлучення і звільняє подружжя від необхідності багаторазового відвідування суду. Спільно із заявою про розірвання шлюбу в суд обов’язково подається письмовий договір про те, з ким із батьків будуть проживати діти після розлучення, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя і вихованні братиме мати або батько, який проживає окремо. Крім того, в договорі між дружиною і чоловіком можна прописати обов’язок того з батьків, з ким залишаться діти, не перешкоджати другому в реалізації своїх батьківських прав та обов’язків щодо дітей.
Варто зазначити, що діти, які досягли чотирнадцятирічного віку, мають право самостійно визначати своє місце проживання після розірвання батьками шлюбу.
Після подання позовної заяви про розірвання шлюбу суд може надати строк для примирення подружжя. Суд визначає його з урахуванням думки обох подружжя, наявності неповнолітніх дітей, інших обставин справи. Якщо у визначений судом строк примирення між сторонами не відбулось, суд розглядає справу і приймає рішення по суті.
Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу, не звертаючись до суду. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
У цьому випадку реєстрація розірвання шлюбу і видача подружжю відповідного свідоцтва провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви.
Відповідно до статті 275 Цивільного процесуального кодексу справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Коли між подружжям не досягнуто згоди щодо порядку розірвання шлюбу (не згідний на розірвання шлюбу чоловік або дружина), з позовом про розірвання шлюбу може звернутись як дружина, так і чоловік.
Разом з позовною заявою про розірвання шлюбу потрібно подати ряд документів у двох примірниках, а саме:
• копія свідоцтва про народження дитини,
• квитанція про оплату судового збору,
• оригінал свідоцтва про шлюб,
• копія паспорта позивача,
• копія ідентифікаційного коду позивача.
У позовній заяві позивач вказує об’єктивні обставини та причини розірвання шлюбу. Заява має відповідати нормам законодавства.
Судовий збір становить 40 відсотків від прожиткового мінімуму, а саме 908 грн. Судовий збір сплачує особа, яка звернулась до суду з цим позовом.
Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача. Виняток становлять позови, якщо під їх опікою знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.
Рішення суду про розірвання шлюбу вступає в законну силу після тридцяти днів з дня його винесення, або після тридцяти днів з дня отримання такого рішення особою, у випадку коли винесено заочне рішення.
Розірвання шлюбу між подружжям неможливе у випадку, коли дружина вагітна, або до досягнення дитиною одного року. Розлучитися з вагітною дружиною або при наявності дітей до 1 року можна у разі, коли відомості про чоловіка як батька дитини виключено із свідоцтва про народження дитини, визнання дитини іншим чоловіком.