Blog

22.11.2023

Спадкування в умовах воєнного стану: судді ВС висвітлили актуальну судову практику

Судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров та Василь Крат долучилися до онлайн-практикуму на тему «Спадкування в умовах воєнного стану: нотаріальна практика та практика Верховного Суду».

Суддя ВС у КЦС Євген Петров проаналізував відповідну практику Великої Палати Верховного Суду.

Так, під час розгляду справи № 523/2357/20 Суд мав дати відповіді на питання щодо застосування положень статей 1281, 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду в разі смерті боржника, зокрема: чи можливе в такому разі процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні та який порядок застосування ст. 1282 ЦК України щодо визначення меж відповідальності спадкоємців і порядку задоволення вимог стягувача на стадії примусового виконання рішення суду.

ВП ВС дійшла висновку, що в цьому випадку процесуальне правонаступництво є допустимим. Крім того, у разі смерті боржника суд має з’ясувати коло всіх спадкоємців померлого та встановити, чи пред’явлено кредитором вимоги до них.

Суддя також звернув увагу на постанову ВП ВС від 4 липня 2023 року у справі № 570/3891/14, у якій ВП ВС вказала на те, що ч. 1 ст. 523 ЦК України не поширюється на випадки заміни боржника при спадкуванні, та відступила від раніше сформованої позиції щодо цього питання.

Висвітлюючи питання стосовно визначення юрисдикційної належності справи в разі, якщо спір однаково пов’язаний і з корпоративними, і зі спадковими відносинами, аспекти яких також взаємопов’язані з огляду на заявлені позовні вимоги, Євген Петров нагадав, що все залежить від визначення змісту спірних правовідносин, а саме від того, які правовідносини існують між сторонами: сімейні, спадкові чи корпоративні.

В межах лекції суддя також розглянув питання щодо належного способу захисту інтересу територіальної громади в отриманні спадкового майна у випадку, якщо спадщина була передана спадкоємцю на підставі рішення суду, яке надалі було скасоване, але така спадщина спадкоємцем уже була відчужена іншій особі (постанова ВП ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц).

Крім того, Євген Петров проаналізував постанову ВП ВС від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17, у якій ідеться про визнання нікчемності заповіту в разі його нотаріального посвідчення нотаріусом поза межами свого нотаріального округу.

У постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц Велика Палата ВС визначила порядок спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, та дійшла висновку, що оскільки після проведення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, набуває останнє, то смерть засновника не породжує у його спадкоємців права успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, яку засновник отримав для ведення зазначеного господарства та створив (зареєстрував) його.

Насамкінець на прикладі постанови ОП КЦС ВС від 10 квітня 2023 року у справі № 591/1419/20 Євген Петров роз’яснив, хто може ініціювати розірвання спадкового договору.

Презентація Євгена Петрова доступна за посиланням: https://is.gd/e815fe.

Суддя ВС у КЦС Василь Крат виступив з лекцією на тему «Категорії спадкового права», в межах якої розповів про право на заповіт та принцип свободи заповіту. Він нагадав, що право на заповіт може бути здійснене протягом усього життя особи й охоплює як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і право на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, підпадає під правову охорону й після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права передбачає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов’язковість її виконання (постанова КЦС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20).

Доповідач зауважив, що кваліфікація заповіту як нікчемного з мотивів розширеного розуміння вимог до форми та порядку його посвідчення, про які згадується в ч. 1 ст. 1257 ЦК України, порушує принцип свободи заповіту.

Суддя також розповів, як діяти у випадках, коли спадкодавець на момент смерті проживав за межами України і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розташоване на території України. Загалом процедура спадкування в Україні регулюється нормами ЦК України, але за наявності іноземного елемента до таких правовідносин застосовуються норми Закону України «Про міжнародне приватне право». У цьому випадку прийняття спадщини відбувається шляхом звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцезнаходженням нерухомого майна в Україні.

Також Василь Крат указав на інші проблемні питання, що виникають у відносинах спадкування та стосуються, зокрема, правил обчислення і зупинення строку, розмежування сфер дії ст. 1264 ЦК України і ст. 74 СК України, застосування статуту як регулятора спадкових відносин та ін.

Крім того, суддя навів приклади міжнародної і національної судової практики у справах, пов’язаних зі спадкуванням прав та обов’язків осіб, і на прикладі практики КЦС ВС проаналізував відмінність між спадкуванням за заповітом та заповідальними розпорядженнями.

Доповідач звернув увагу й на кваліфікацію заповіту нікчемним, заповіту, який не було підписано, посвідчення заповіту поза межами нотаріального округу, а також наслідки наявності / відсутності в секретаря сільської ради (виконавчого комітету сільської ради) повноважень на вчинення нотаріальних дій і несвоєчасної реєстрації заповіту в спадковому реєстрі.

Під час лекції суддя також висвітлив правило тлумачення favor contractus (favor negotii) – тлумачення правочину на користь дійсності, відповідно до якого сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Окремо Василь Крат зауважив про практику розгляду справ, що стосувалися тлумачення заповіту (постанова КЦС ВС від 23 лютого 2022 року у справі № 474/454/18), конкуренції заповіту (постанова КЦС ВС від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17), та пояснив, у яких випадках може бути відновлено чинність попереднього заповіту.

На завершення лекції Василь Крат нагадав про основні принципи спадкування за законом, а саме про те, що в основі спадкування за законом закладено принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. При цьому кожна черга – це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім’ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Суддя розглянув і такі питання, як вплив усиновлення на спадкування та спадкування за правом представлення.

Презентація Василя Крата доступна за посиланням: https://is.gd/xxdPyM.

Онлайн-практикум організовано юридичним порталом «Ratio Decidendi», журналом «Право України» та Офісом незалежних експертиз.

Новини партнерів та ЗМІ