Адвокати часто говорять колишньому подружжю, що майно потрібно обовʼязково поділити не пізніше трьох років після розірвання шлюбу. Інакше його можна втратити. Так це чи ні – спробуємо розібратися.
Стаття 72 Сімейного кодексу визначає два важливих моменти щодо цього.
- По-перше, позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. Тобто протягом існування шлюбу строк позовної давності не застосовується. Втім, під час зареєстрованого шлюбу подружжя може перебувати у режимі окремого проживання. Це ситуація, коли чоловік і дружина з різних причин проживають окремо одне від одного. Встановлення такого режиму не припиняє прав та обов’язків подружжя, які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Але у разі його виникнення майно, набуте далі дружиною або чоловіком, уже не вважатиметься набутим у шлюбі (ст. 120 СК). Відтак, до такого майна не буде застосовуватися строк позовної давності.
- По-друге, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Як правильно застосовувати цю умову?
Відповідь на це запитання можна знайти у постанові Касаційного цивільного суду ВС від 27.03.2024 (справа № 509/2196/15-ц).
Ця справа стосувалася поділу майна подружжя за зустрічним позовом більш як через чотири роки після розірвання судом шлюбу. Вимоги задоволені не були, оскільки строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав були пропущені, а сторона не навела належних і допустимих доказів поважності причин його пропуску. Таку позицію підтримала апеляція, тож спір дістався касаційної інстанції.
Високі судді виходили з того, що позовна давність застосовується до обґрунтованого позову. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.
У КЦС зауважили, що апеляційний суд погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні зустрічного позову про поділ майна подружжя за спливом позовної давності дійшов передчасного висновку про те відповідач дізнався про порушене право після відкриття провадження у цій справі за первісним позовом та зверненням із клопотанням про витребування доказів, а до суду з зустрічним позовом звернувся після спливу трирічної позовної давності.
Висновок про те, що початок перебігу строку позовної давності повинен обраховуватись з моменту звернення відповідача із клопотанням про витребування доказів є помилковим, оскільки суперечить положенням статті і 72 СК та загальним положенням про позовну давність, передбачених статтею 261 ЦК, так як не свідчить про наявність заперечень позивача щодо розподілу спірного майна, про поділ якого звернувся до суду відповідач.
Отже, для правильного вирішення справи необхідно визначити початок перебігу строку позовної давності, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
У Верховному Суді відзначили, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення позовної давності при зверненні до суду із позовом про поділ спільної сумісної власності подружжя був передчасним, оскільки апеляційним судом не враховані зазначені вимоги закону, не перевірено законність та обґрунтованість рішення районного суду, не встановлено початок перебігу позовної давності, тому й висновок про її застосування, зроблений ним без перевірки зазначених обставин, також є передчасним».
Отже, для застосування позовної давності обов’язково потрібне існування порушеного права. Уявімо собі, що подружжя розірвало шлюб та протягом всього часу не здійснювало поділ майна, набутого у шлюбі. І таке майно не змінило свій статус (не було відчужене). Чи буде застосовуватися строк позовної давності судом?
Відповідь очевидна: ні, тому що не відбулося порушення прав іншого з подружжя (майно не було відчужено), ніхто не заперечував та не вчинив дій, які порушують права іншого з подружжя. Якщо квартира, набута у шлюбі і зареєстрована лише на чоловіка, не була відчужена, то режим спільної сумісної власності зберігається і сторони можуть протягом будь-якого часу здійснити його розподіл, а не тільки протягом трьох років після розірвання шлюбу.