Спроба спростити правила сплати судового збору може призвести до ситуації правової невизначеності, коли на випадок подання позову з кількома вимогами немайнового характеру не буде регулюючої норми.
Про це попередили у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань цивільного права та процесу за наслідками аналізу проекту Закону №11368 від 24.06.2024 «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору за вимоги немайнового характеру».
Сьогодні відповідно до ч. 3 згаданої статті за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При цьому у разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
І реалізація даної норми призводить до плутанини при визначенні розміру судового збору. Так, наприклад, у справах про виселення кількох осіб з житлового приміщення в одних випадках суд виходив із того, що судовий збір підлягає сплаті як за одну вимогу немайнового характеру, а в інших – що виселення кожної зазначеної в позовній заяві особи є самостійною вимогою немайнового характеру, а тому судовий збір необхідно сплачувати окремо за кожну з таких вимог (див. постанову Об’єднаної Палати КЦС ВС від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21).
Отже для тих випадків, коли позивач об’єднує немайнові вимоги до кількох відповідачів в одному позові, автор законодавчої ініціативи пропонує замінити два абзаци ч.3 ст. 6 Закону одним абзацом такого змісту:
«За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (незалежно від кількості вимог немайнового характеру)».
Але в НААУ звернули увагу на конструкцію норм ч. 3 ст. 6 Закону. Її абзац перший стосується об’єднання в одній позовній заяві вимог майнового та немайнового характеру, тоді як другий – кількох вимог немайнового характеру.
Тож у разі реалізації закону у редакції, запропонованій проектом №11368, для випадків, коли в позовній заяві об’єднуються тільки вимоги немайнового характеру, регулювання взагалі буде відсутнє.
Саме тому, на думку Комітету НААУ, більш доречним убачається залишити абзац перший у чинній редакції, а другий відкоригувати таким чином: «У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі як за одну вимогу немайнового характеру». В такому разі буде дотримано принцип правової визначеності, а також розширені можливості для захисту цивільних прав та інтересів особи.
Повністю текст зауважень і пропозицій можна переглянути за посиланням.