Спрощене провадження щодо кримінальних проступків є обмеженням фундаментального права людини на справедливий судовий розгляд

10.01.2022

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків є обмеженням фундаментального права людини на справедливий судовий розгляд

Підписання обвинуваченим заяви про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, стосовно якого можливе спрощене кримінальне провадження, за відсутності захисника та неналежне роз’яснення обвинуваченому органом досудового розслідування суті обмежень під час розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Обставини справи: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. Справа стосовно обвинуваченої була розглянута судом у порядку спрощеного провадження.
 
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
 
У касаційній скарзі прокурор вказує, що апеляційний суд, задовольнивши клопотання засудженої про допит адвоката ОСОБА_3, обмежився дослідженням його заяви, яка надійшла електронною поштою, при цьому не перевіривши, чи дійсно ця заява була направлена ОСОБА_3.
 
У касаційній скарзі захисник вказує, що суди залишили поза увагою доводи засудженої, що заява про визнання вини була написана нею без участі захисника ОСОБА_3, який потім підписав цю заяву без участі засудженої. Вказується, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на заяву адвоката ОСОБА_3, відповідно до якої останній підтверджує той факт, що не був присутнім при підписанні ОСОБА_1 заяви про визнання нею вини та про згоду розглядати кримінальне провадження у спрощеному порядку.
 
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
 
Обґрунтування позиції ККС: підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду. В такому випадку прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
 
Оскільки спрощене кримінальне провадження щодо кримінальних проступків є обмеженням фундаментального права людини на справедливий судовий розгляд (зокрема, права на захист, права брати участь у судовому розгляді, права на оскарження судового рішення), стороною обвинувачення мають бути належним чином виконані вимоги ст. 302 КПК, тоді як суди по винні належним чином переконатися, що сторона обвинувачення виконала зазначені вимоги, а також належним чином перевірити скарги сторони захисту (у разі їх наявності) на порушення прокурором, слідчим положень указаної статті.
 
Як убачається з матеріалів провадження, питання відсутності захисника під час підписання ОСОБА_1 згоди порушувалося стороною захисту перед судом апеляційної інстанції, при цьому захисник на підтвердження цих доводів вказував на електронний лист, який надійшов на адресу апеляційного суду від адвоката ОСОБА_3, і в якому зазначалося, що адвокат не був присутній під час підписання заяви про беззаперечне визнання ОСОБА_1 своєї винуватості.
 
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої, суд апеляційної інстанції не перевірив по суті доводи апеляційної скарги обвинуваченої про те, що під час написання заяви про визнання вини був відсутній адвокат, а орган досудового слідства належним чином не роз’яснив ОСОБА_1 обмеження, які передбачені кримінальним процесуальним законом у разі розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку. Натомість апеляційний суд обмежився коротким формальним посиланням на те, що в матеріалах провадження є підписана ОСОБА_1 заява обвинуваченої про згоду з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, не з’ясувавши за яких обставин ця заява була складена.
 
Більше того, в апеляційному суді прокурором було заявлено клопотання про виклик ОСОБА_3 в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання показань з наведеного вище приводу, яке апеляційним судом було задоволено, про що свідчить технічний запис судового засідання. Проте зазначений адвокат фактично в суд апеляційної інстанції викликаний не був, про що свідчить відсутність в матеріалах провадження будь-яких даних про те, що вказаному адвокату направлялись відповідні повідомлення, і, як наслідок, пояснень щодо своєї присутності чи відсутності під час написання ОСОБА_1 заяви про беззаперечне визнання своєї винуватості та роз’яснення останній наслідків надання такої заяви, суду апеляційної інстанції не надав.
 
Також апеляційним судом не було належним чином оцінено подану в електронному виді заяву, яка була направлена у формі електронного звернення від імені ОСОБА_3. Зокрема, апеляційний суд не звернув уваги на те, що вказана заява не містить відповідного електронного підпису адвоката, у зв’язку з чим неможливо зробити беззаперечний висновок, що вона була направлена до суду саме ОСОБА_3.
 
Виходячи з наведеного, висновки апеляційного суду про безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та законність вироку суду першої інстанції є передчасними, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
 
Детальніше з текстом постанови ВС від 06.10.2021 у справі №185/7793/20 (провадження №51-1860км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100292419.
 
Новини партнерів та ЗМІ