Огляд практики підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі № 200/1370/24 щодо встановлення причинного зв’язку формулювання «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини»
Обставини справи. Як встановлено судом та підтверджується витягом із Наказу командира військової частини від 08.09.2020 № 632, старший солдат ОСОБА_2 прибув на посаду водія 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів групи матеріального забезпечення з 08.09.2020 відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України уклав контракт строком на 3 роки з 08.09.2020 по 07.09.2023, з 08.09.2020 зарахований до списків особового складу частини на всі види грошового забезпечення.
Відповідно до копії довідки виданої Військовою частиною, якою підтверджується, що старший солдат дійсно брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Охтирському районі Сумської області з 23.02.2022 по 29.03.2022, в Ізюмському районі Харківської області з 29.03.2022 по 11.08.2022, в Бахмутському районі Донецької області з 11.08.2022 по 10.12.2022, з 30.01.2023 по 04.02.2023.
Як встановлено судом, 03 лютого 2023, внаслідок мінометного обстрілу противником позиції «СВЯТИЙ» ВОП-93242 5 мр 2 мб (схід. окол. БАХМУТ), старший солдат отримав поранення мінно вибухову травму, осколкові проникаючі поранення лівої гомілки, відкриту черепно мозкову травму та був евакуйований до м. Дніпро.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого знаходився на лікуванні у КП «ДОКЛМ» у м. Дніпро лікарня Мечникова з 04.02.2023 по 06.02.2023, в графі основний діагноз вогнепальне дотичне не проникаюче черепно-мозкове поранення. Забій головного мозку ІІ ступеня субдуральний згусток в лівій скроневій ділянці. САК в лівій лобовій та скроневій ділянках. Перелом лівої тім’яної кістки. Рана м’яких тканин лівої скроневої ділянки. ВОСП лівої гомілки. Скарги при надходженні вказує на біль в ділянці рани, головний біль, загальну слабкість, порушення мови. Тони серця ритмічні приглушені АТ 120/70 мм. рт. ст. Після обстеження та огляду суміжними спеціалістами, госпіталізований до центру церебральної нейрохірургії. Після проведення консервативного лікування стан з позитивною динамікою. Видана довідка військовослужбовця по травмі отриманої в зоні бойових дій з 04.02.2023 по 06.02.2023.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого нейрохірургічного відділення № 1839 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги від 14.03.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_2 07.02.2023 був евакуйований до м. Вінниця, в ургентному порядку госпіталізований у нейрохірургічне відділення МКЛ ШМД для подальшого до обстеження та лікування.
Відповідно до виписного епікризу № 450 наданого військовою частиною НОМЕР_10 ОСОБА_2 перебував на лікуванні у відділенні медичної реабілітації терапевтичного профілю в/ч НОМЕР_10 з 14.03.2023 по 24.03.2023, діагноз основний стан після легкого вогнепального осколкового сліпого поранення м’яких тканин тім’яної ділянки зліва, середньої лівої гомілки 03.02.2023 з тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Стан після ПХО (03.02.2023) вогнепальних ран. Ускладнення основного вертеброгенна люмбалгія, стадія нестійкої ремісії. Результатом стало надання відпустки.
Відповідно до доповіді про смерть в ППД військовослужбовця за контрактом військової частини старшого солдата від 20.05.2023 року, в якій зазначено, що 19 травня 2023 року від командира 2 механізованого батальйону надійшла доповідь про смерть.
Попередньо встановлено 19.05.2023 у 20:00 годин при проведенні перевірки особового складу 2 механізованого батальйону в ППД було виявлено відсутність старшого солдата, при пошуку зателефонували за номером військовослужбовця, особа, яка відповідала, представилась працівником моргу, із розмови стало відомо, що до них було доставлено тіло старшого солдата без ознак життя. Решта обставин уточняються.
Смерть настала від раптової коронарної смерті 19.05.2023. Причинами та умовами, що сприяли смерті військовослужбовця є: отримання поранення під час мінометного обстрілу регулярними військами збройних сил російської федерації вогневої позиції ВОП 93242 «СВЯТИЙ», 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону вч НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_3 03.02.2023 року. Смерть військовослужбовця старшого солдата вважати, такою, що сталася під час виконання ним обов’язків військової служби внаслідок поранення (травми, контузії) отриманого ним 03.02.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях зі збройними силами Російської Федерації при захисті Батьківщини, не пов’язана з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Обґрунтування Суду. Суд звертає увагу на те, що обов’язковими умовами встановлення причинного зв’язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» є беззаперечне встановлення факту виникнення такого захворювання саме під час проходження служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.
Також, причинний зв’язок формулювання «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» встановлюється у разі хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії.
Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 400/4967/22 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 брав безпосередню участь у бойових діях у складі військової частини та країни з 23.02.2022 по 29.03.2022, з 29.03.2022 по 11.05.2022 року, з 11.08.2022 по 10.12.2022, з 30.01.2023 по 04.02.2023 та отримав поранення 03.02.2023, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи та не заперечується учасниками справи та про що також зазначається у спірному протоколі № 5078 засідання штатної ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Суд зауважує, що ОСОБА_2 отримав поранення 03.02.2023, а саме мінно вибухову травму, осколкові проникаючі поранення лівої гомілки, відкриту черепно мозкову травму та був евакуйований до м. Дніпро. Після чого проходив лікування в інших медичних закладах.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та з наявної в матеріалах справи копії лікарського свідоцтва про смерть № 579 виданого 20.05.2023 Новомосковським районним відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи, в якому зазначено, що смерть настала внаслідок захворювання, причина смерті встановлена судово-медичним експертом на підставі розтину. У графі хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті зазначено гостра коронарна недостатність, раптова коронарна смерть, інші форми гострої ішемічної хвороби серця. У графі приблизний час між початком захворювання і смертю зазначено невідомо.
При цьому суд зауважує, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів наданих як позивачем, так і відповідачами по справі, а саме виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № Е2148 (м. Дніпро, лікарня Мечникова), виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого нейрохірургічного відділення № 1839 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги від 14.03.2023, виписного епікризу № 450 наданого військовою частиною НОМЕР_10 взагалі нічого не зазначається про наявність у ОСОБА_2 серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску, інсультів тощо, щоб могло свідчити про хвороби судин та/або серця.
Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», п. 4.1 п. 4.2 розділу IV. Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, Члени сім’ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
З урахуванням наведеного, суд звертає свою увагу на те, що медичних та військово-облікових документів, які б підтверджували виникнення або розвиток захворювання, які є основною причиною смерті до часу безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або після, коли він вже отримав поранення в матеріалах справи не має.
Суд зауважує, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю ОСОБА_2 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та захворюванням, яке стало причиною його смерті. У матеріалах справи не міститься жодних відомостей щодо наявності у ОСОБА_2 будь яких проблем що могли свідчити про хвороби у нього судин та/або серця.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/26kztx3v
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 280/4115/24 щодо виплати одноразової грошової допомоги матері військовослужбовця, яка проживає на окупованій території
Така обставина як проживання позивача на тимчасово окупованій території України не є підставою для відмови позивачу в отриманні ОГД у розумінні Постанови № 168 та Порядку та умов № 484.
Обставини справи. ОСОБА_2 проходив військову службу у НГУ з 24.02.2022 по 27.03.2022 на посаді навідника 1 обслуги гармати гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення.
Наказом командира військової частини (по стройовій частині) № 77 мтд від 31.03.2023 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю.
Згідно з довідкою НГУ від 27.04.2023 № 1959 ОСОБА_2 неодружений, мати – ОСОБА_1; батько ОСОБА_1 помер у 2021 році.
10.07.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» за фактом загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом від 18.07.2023 № 40/57/12-6166 відповідач надав зразок заяви та перелік документів, які надаються до заяви, та повідомив, що відповідно до ч. 4 р. ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, село Шевченкове Бердянського району Запорізької області є тимчасово окупованим російською федерацією з 03.03.2022 по даний час.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідно до ч. 3 ст. 13 даного Закону під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території. У зв`язку з вище наведеним, після формування документів на виплату одноразової грошової допомоги належним чином відповідно до вимог постанови № 975, просять звернутися із заявою повторно.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення поданих позивачем документів на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2, позивач звернувся до суду.
Обґрунтування Суду. З наданих позивачем документів та листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, встановлено, що відповідач, як уповноважений орган, отримав подані позивачем документи, однак не проінформував її про не подання всіх необхідних документів, визначених пунктом 2 Порядку та умов № 484, відповідачем також не вказано, чи поданих документів недостатньо для підтвердження права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, чи такі документи містять недоліки.
Суд звертає увагу, що за нормами чинного законодавства, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подає Головному управлінню Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати членам сім’ї, батькам та утриманцям військовослужбовця одноразової грошової допомоги після отримання від заявника та реєстрації всіх документів відповідно до Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 № 484.
Відповідач у листі зазначив, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги шляхом переказу грошових коштів на тимчасово окуповану територію є порушенням ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Однак, враховуючи вищевикладені положення Постанови №168 та Порядку та умов № 484 визначені вичерпні категорії осіб, які не можуть бути отримувачами ОГД, це громадяни Російської Федерації або Республіки Білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, особи, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
У листі таких підстав для відмови не наведено, та відсутній як аналіз поданих позивачем документів так і відповідність чи невідповідність позивача таким критеріям.
Суд зазначає, що така обставина як проживання позивача на тимчасово окупованій території України, не є підставою для відмови позивачу в отриманні ОГД у розумінні Постанови № 168 та Порядку та умов № 484.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/5bzw4fzv
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 280/3845/24 розмежування понять «загибель» та «смерть»
Обставини справи. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач незаконно відмовив у складанні та надісланні до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги неповнолітній дитині загиблого військовослужбовця, оскільки смерть ОСОБА_3 настала від захворювання внаслідок поранення, яке він отримав при виконанні обов’язків, безпосередньо пов’язаних з захистом Батьківщини.
На думку позивача, дії відповідача щодо повернення заяви та доданих документів без реєстрації є протиправними та такими, що порушують права дитини загиблого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги у визначеному законодавством розмірі. До зазначених правовідносин необхідно застосувати положення Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі – Постанова № 168) та наказу Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі – Порядок № 45).
Обґрунтування Суду. На відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі.
У нормах Законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону № 2011-XII наведено термінологію «загибель (смерть)».
Суд зазначає, що вказане не означає, що поняття загибель та смерть є тотожними, коли мова йде про визначення розміру одноразової грошової допомоги у період дії воєнного стану.
При цьому, розмір допомоги згідно Постанови № 168 в сумі 15 000 000 грн, передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб.
Такий підхід держави у врегулюванні даного питання покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Стосовно розмежування понять «загибель» та «смерть», то суд зазначає, що загибель та смерть мають різне змістове навантаження, хоча й поєднані єдиними наслідками (людина припинила своє існування). Будь-яка загибель передбачає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників стрімкої дії (вибух, постріл, удар, дія хімічних речовин), які не сумісні із життям та не залишають людині шансу вижити.
Смерть, на відміну від загибелі, характеризується припиненням життя через захворювання, які викликають «збої» в функціонуванні (роботі) внутрішніх органів людини, що забезпечують її життєдіяльність. Якщо ці «збої» були викликані пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, то розмір допомоги визначено на рівні 15 000 000 грн.
Суд зазначає, що питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:
у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини 1 стаття 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови № 168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абз.6 п.2 Постанови № 168).
Відтак, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких є свої законодавчо визначені умови для виплати.
При цьому, слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, дійшов наступного висновку: «Абзац шостий пункту 2 Постанови №168 передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, в обох зазначених абзацах пункту 2 Постанови № 168 йдеться про особливий вид виплати – одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 цієї постанови, які загинули або померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Виходячи з буквального змісту абзацу першого пункту 2 Постанови № 168, висновується, що Кабінет Міністрів України при установленні права сімей загиблих осіб на одноразову грошову допомогу не визначає жодних інших умов її виплати, окрім факту смерті особи у період воєнного стану.
Відтак, причиною смерті ОСОБА_3 згідно наданих доказів стало захворювання («Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця»).
Враховуючи наведене, згідно матеріалів справи та встановлених обставин, оскільки до смерті ОСОБА_3 призвело захворювання («Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця»), суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 відповідно до Постанови №168 не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців, що давало б його сім`ї право на отримання допомоги у розмірі 15 000 000 грн, а тому позивач, яка діє в інтересах сина відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону, має право звернутись саме за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону та Порядком №975.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/ew5kc79u
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.07.2024 у справі № 388/1260/24 щодо помилки у написанні прізвища
Обставини справи. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту України загинув військовослужбовець Збройних сил України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був чоловіком заявниці. Наприкінці грудня 2023 року заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 по питанню про виплату одноразової грошової допомоги. З метою реалізації права на виплату вказаної допомоги їй необхідно надати документи, які підтверджують наявність чи відсутність інших осіб, що перебували на утриманні у загиблого військовослужбовця. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьком загиблого ОСОБА_2 значиться ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, але у актовому записі про смерть допущено помилку у написанні прізвища, записано як « ОСОБА_4». В зв`язку з чим не може отримати свідоцтво про смерть батька її загиблого чоловіка.
Обґрунтування Суду. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
Метою встановлення факту є реалізація заявника права на одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців». Відтак, вимоги задовольнити.
Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/2p96sad