У Києві проходить дводенна VIIІ Конференція з кримінального права та процесу Асоціації правників України – майданчик для професійної дискусії про тренди розвитку кримінальної практики та супроводу кримінальних проваджень на усіх стадіях.
У перший день,11 листопада, говорили переважно про тенденції розвитку галузі та готовність юридичного ринку до них.
Внутрішня кухня кримінальної практики
Під час першої сесії VIIІ Конференції з кримінального права та процесу учасники дискусії обговорили:
– критерії конкурентоспроможності,
– ключові тренди практики White-collar crime
– як «продавати» свої послуги
– пошук персоналу
– вирішення стресових ситуацій
– інформаційний супровід в кримінальних справах.
Сергій Гребенюк, партнер Asters, розповів про тренди практики White-collar crime. Він відзначив зростання кількості справ щодо компаній в галузі ФінТех, у сфері кіберзлочинності. Також зауважив, що збільшилася кількість справ з іноземним елементом.
Сергій Смірнов, партнер Sayenko Kharenko, торкнувся питань інформаційного супроводу кримінального провадження. Він розповів, що значна більшість його клієнтів є іноземними, і вони є дуже чутливими до публічності. Зауважив, що іноземних клієнтів дуже важко переконати в необхідності коментарів. публічних заяв тощо. Доповідач розповів про успішні кейси, в яких використовувалася публічна комунікація, проте зауважив, що вихід в публічну площину має бути виваженим рішенням.
Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, відзначив тенденції кримінальної практики:
- об’єм ринку зростає;
- складність кримінальних кейсів зростає;
- зростає якість роботи правоохоронних органів;
- cross-border розслідування;
- конкуренція зростає;
- спеціалізація адвокатів звужується.
Доповідач також зауважив, що найкращий спосіб залучення клієнтів – це networking (72% відсотки клієнтів фірми дають особисті контакти).
Кирило Кролевецький, керівник АО «Кролевецький та партнери», розкрив «регіональний аспект кримінальної практики». Доповідач також торкнувся критеріїв конкурентоспроможності:
- компетентна збалансована команда;
- комплексні знання, залучення юристів з різних практик;
- націленість на результат;
- висвітлення позитивних кейсів з фокусом на цільову аудиторію.
Володимир Марусяк, керуючий партнер ЮФ «Марусяк і партнери», зауважив, що негативним явищем на ринку є наявність адвокатів, які не надають якісних послуг, або «вирішують справи». Крім того, спостерігається недостатність знань у молодих юристів. Також приєднався до думки, що більшість клієнтів приходить через «сарафанне радіо», а маркетингові заходи – це лише нагадування про себе.
Практика ЄСПЛ щодо кримінальних проваджень в Україні
Володимир Боряк, адвокат Asters, виступив із спеціальною доповіддю «Короткий огляд ключових позицій ЄСПЛ». Він зосередився на справах проти України, у яких ЄСПЛ визнавав порушення Конвенції внаслідок:
- незаконних арештів,
- неповідомлення про причини арешту,
- надмірного тримання під вартою,
- оскарження рішення про тримання під вартою в розумні строки,
- недотримання розумних строків,
- порушення презумпції невинуватості слідчим суддею або іншими посадовими особами.
Також доповідачем було розглянуто практику ЄСПЛ щодо проведення незаконних обшуків і надмірного застосування сили. Доповідач також нагадав про можливість застосування “правила 39”, яке передбачає можливість вжиття ЄСПЛ тимчасових заходів. Щодо розгляду справи по суті, то доповідач наголосив на тому, що ЄСПЛ широко застосовує статті 6, 7, 8, статті 1 Протоколу 1 до Конвенції.
Зловживання процесуальними правами та можливості захисту професійних прав та гарантій
Олександра Матвійчук, правозахисниця, Голова «Центру громадянських свобод», розповіла про переслідування адвокатів в АР Крим. Повідомила, що рішення адвоката про роботу над політичними правами є «вибором життя» – це небезпечно, не завжди приносить дохід, втрачається багато клієнтів, фактично це свідома самоізоляція без права на захист.
Доповідач навела конкретні приклади тиску на адвокатів, який здійснювався як правовими, так і не правовими методами. При цьому підкреслила, що міжнародної підтримки немає, бо представників міжнародних організацій в АР Крим не допускають. Закликала всю професійну правову спільноту вживати всіх можливих дій для організації захисту прав адвокатів від політичних переслідувань на національному рівні.
Поліція не охоче розслідує злочини проти адвокатів
Євген Гілін, старший партнер АО «Жованник і партнери», на власному прикладі розказав про переслідування у зв’язку із здійсненням професійної діяльності – підпал особистого авто як раз навпроти адвокатського об’єднання в центрі міста. Це був вже повторний напад на їхнє об’єднання. При цьому жодне із кримінальних проваджень ще не завершено, мотиви злочинців не відомі. Адвокат вважає, що подібні ситуації стали можливими через
- значну маргінальність суспільства та
- незаінтересованість правоохоронних органів у допомозі адвокатам.
За наведеною спікером статистикою, за 2021 рік до суду направлено лише один обвинувальний акт, в якому потерпілим був адвокат. Всього таких проваджень у 2021 році було 136.
Юлія Тарасюк, начальниця другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури, говорила, як виглядає питання зловживання правами для прокурора. Вона вважає, що сторона захисту дуже часто використовує методи:
- затягування строків («відвід на відводі»);
- умисне ухилення від отримання повідомлення про виклик;
- симулювання хвороби;
- відмова від захисника;
- подання однотипних клопотань.
Під час судового розгляду типовими зловживаннями правами, зокрема, є:
- почергова явка обвинувачених і їх захисників;
- неетична поведінка обвинуваченого та/або захисника.
Наслідками такого зловживання є:
- розуміння обвинуваченим помилковості такої стратегії захисту та особистої ошуканості як клієнта;
- суди визнають таку поведінку зловживанням права.
Позиція суддів щодо поведінки сторін у кримінальному процесі
Олександра Яновська, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зауважила, що проблема зловживання правами є надзвичайно актуальна:
«Не живе змагальність там, де професійні учасники спотворюють надані їм права».
Суд має мало важелів впливу у цих випадках. Але доповідач підкреслила, що ця проблема існує навіть на рівні ЄСПЛ, тому запропонувала використовувати підходи Євросуду в частині реагування на зловживання правами. Фактично відмовляти у захисті, наприклад, якщо заява містить образливі і неприйнятні вислови, у випадках нібито неналежного повідомлення осіб тощо.
Суддя підкреслила, що досить часто і сторона обвинувачення, і сторона захисту звертаються до суду, тільки тому що «так треба». Так само як і викладають касаційну скаргу на 170 сторінках, хоча суть порушення можна викласти на 2-3.
Олександра Яновська повідомила, що 14 червня 2021 року Об’єднана палата ККС ВС підтвердила можливість судів реагувати на неправомірну поведінку учасників процесу шляхом прийняття ухвали.
VIIІ Конференція з кримінального права та процесу продовжить свою роботу 12 листопада 2021 року.