Вчинення особою правопорушення, пов’язаного з корупцією, встановлене рішенням суду, яке набрало законної сили та яким його притягнуто до адміністративної відповідальності, є самостійною і достатньою правовою підставою для звільнення державного службовця.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1340/3970/18.
Верховний Суд зазначає, що статтею 84 Закону №889-VIІI «Про державну службу» чітко визначено порядок звільнення з посади державного службовця у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, тобто в даному випадку не передбачено проведення службового розслідування щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, в тому числі і відібрання будь-яких пояснень щодо цього, оскільки є таким, що набрало законної сили, рішення суду, яким доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що, згідно із вимогами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, унеможливлює подальше перебування на державній службі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №140/1966/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №813/933/18, і Верховний Суд у цій справі не вбачав підстав відступати від них.
Частиною другою статті 84 Закону №889-VIІI установлено, що у випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини 1 цієї статті, суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, – у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.
Верховний Суд зауважує, що приписи вказаної норми права передбачають строк протягом якого суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити особу у випадках визначених нормами статті 84 Закону №889-VIІI.
У той же час порушення цього строку є лише підставою для виникнення можливої відповідальності для суб’єкта призначення за недотримання вказаного строку.
Проте порушення цього строку не є підставою для звільнення такого суб’єкта призначення від обов’язку виконати вимоги частини другої статті 84 Закону №889-VIІI, а саме реалізувати факт звільнення державного службовця із займаної посади.