Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду підготував тематичний огляд судової практики щодо затримання особи. У документі систематизовано правові позиції, які безпосередньо впливають на оцінку законності затримання, дотримання прав затриманого та допустимість доказів у кримінальному провадженні. Огляд є практичним інструментом для адвокатів, адже містить узагальнення рішень Касаційного кримінального суду з найбільш проблемних питань застосування статей 207–213 КПК України.
Хто є «уповноваженою службовою особою» на затримання
У постанові від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к ККС ВС чітко окреслив коло суб’єктів, які можуть здійснювати затримання за статтею 208 КПК. Верховний Суд наголосив, що термін «уповноважена службова особа» не обмежується слідчим чи прокурором. До нього належать, зокрема, патрульні поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії, прикордонники, співробітники СБУ, служби судової охорони та інших органів, яким таке право прямо надано законом. Для захисту це означає, що формальний статус особи, яка здійснила затримання, сам по собі не свідчить про його незаконність — ключовим є наявність законних повноважень.
Підстави для затримання: «достатня підозра», а не доведеність вини
У тій самій справі Верховний Суд підкреслив принципову позицію: закон не вимагає від поліцейського переконатися поза розумним сумнівом у винуватості особи вже в момент затримання. Достатньою є сукупність обставин, які дають підстави обґрунтовано підозрювати особу у вчиненні злочину. Навіть якщо згодом з’ясується, що затриманий непричетний до правопорушення, це не означає автоматичної незаконності затримання, якщо на момент його здійснення підстави були об’єктивними та розумними.
Час фактичного затримання і протокол: не завжди одне й те саме
У низці рішень (зокрема, постанова від 12 грудня 2023 року у справі № 447/2393/19) ККС ВС детально роз’яснив різницю між фактичним затриманням і моментом складання протоколу. Суд наголосив: особа вважається затриманою з того моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поруч із уповноваженою службовою особою чи в визначеному нею місці. Запізніле складання протоколу можливе за наявності об’єктивних причин, однак суди зобов’язані встановлювати реальний час фактичного затримання, зокрема для правильного обчислення строків тримання під вартою.
Затримання без захисника: межі допустимого
Окремий блок огляду присвячено затриманню за відсутності адвоката. Верховний Суд неодноразово зазначав, що фактичне затримання за статтями 207–208 КПК є несподіваною подією, а тому відсутність захисника в момент затримання та особистого обшуку не є порушенням закону. Водночас Суд акцентує: після набуття особою статусу підозрюваного, особливо у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, право на захист має бути забезпечене невідкладно. Порушення спеціальної процедури відмови від адвоката або неповідомлення центру безоплатної правової допомоги може мати наслідком визнання окремих доказів недопустимими.
Допустимість доказів, отриманих під час затримання
У постанові від 10 жовтня 2023 року у справі № 754/2553/18 Верховний Суд визнав недопустимими результати слідчого експерименту, проведеного за умов «незареєстрованого затримання» та фактичної відсутності гарантій права на захист. Суд підкреслив, що відсутність належної фіксації затримання і невизначеність відповідальної службової особи створюють ризик повного заперечення гарантій статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас у інших рішеннях ККС ВС застерігає: не кожне формальне порушення автоматично тягне недопустимість усіх доказів — суд має оцінювати, чи було порушення істотним і чи вплинуло воно безпосередньо на отримання конкретного доказу.
Тематичний огляд Касаційного кримінального суду щодо затримання особи є показовим прикладом того, як Верховний Суд формує баланс між ефективністю кримінального переслідування та реальним захистом прав людини. Для адвокатів цей документ є не лише довідником актуальних правових позицій, а й практичним орієнтиром у виборі стратегії захисту — від перевірки підстав затримання до аргументації щодо допустимості доказів.