12 листопада 2025 року Верховний Суд оприлюднив систематизований огляд судової практики щодо забезпечення позову у господарському та цивільному судочинстві — документ, що охоплює рішення, внесені до ЄДРСР з 2018 року по вересень 2025 року.
Документ стане цінним практичним інструментом для адвокатів, юристів і арбітражних керуючих, адже містить системні відповіді на найпоширеніші питання щодо застосування заходів забезпечення позову — від арешту майна до зупинення виконання рішень і зустрічного забезпечення.
Мета та межі забезпечення позову
Верховний Суд наголошує: метою забезпечення позову є реальне забезпечення виконання майбутнього рішення суду, а не створення переваг одній зі сторін або тиск на опонента.
У постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 910/11221/21 суд підкреслив, що:
«Забезпечення позову має бути співмірним заявленим вимогам і не може виходити за межі необхідного для захисту прав позивача».
Таким чином, ключовими залишаються принципи співмірності та адекватності обраних заходів.
Арешт майна та коштів — найпоширеніший захід
Серед прикладів із огляду — справа № 916/1411/20, де суди підтвердили можливість накладення арешту на майно боржника, якщо є ризик відчуження активів до ухвалення рішення. Верховний Суд підтримав підхід, за яким заявник повинен обґрунтовано довести наявність реальної загрози невиконання рішення, а не лише посилатися на припущення.
Водночас у постанові у справі № 757/24521/22-ц Суд скасував ухвалу про арешт коштів, оскільки сам факт подання позову не може вважатися достатньою підставою для такого заходу без доведення ризику порушення прав.
Специфіка у справах про банкрутство та корпоративні спори
Огляд окремо висвітлює підходи у справах, пов’язаних із банкрутством, корпоративними та земельними спорами.
Так, у постанові від 14 березня 2023 року у справі № 910/2219/23 Верховний Суд зазначив, що забезпечення позову у справах про банкрутство має здійснюватися з урахуванням інтересів усіх кредиторів, а не лише одного заявника, і не повинно блокувати процедуру відновлення платоспроможності.
У корпоративних конфліктах суди визнають допустимим заборону на проведення загальних зборів або реєстраційних дій, але лише тоді, коли без цього є реальна загроза змінити склад учасників чи статутний капітал (постанова у справі № 910/497/22).
Зустрічне забезпечення та баланс інтересів
Верховний Суд також приділив увагу зустрічному забезпеченню. У справі № 904/2297/22 Суд підтвердив, що вимога про внесення коштів на депозит суду може застосовуватися виключно для досягнення балансу інтересів сторін, коли існує ризик заподіяння шкоди відповідачу у випадку неправомірного забезпечення позову.
При цьому суд підкреслив, що розмір зустрічного забезпечення має бути розумним і співвідносним із можливими збитками.
Формат “запитання – відповідь” як зручний інструмент для адвоката
Огляд подано у форматі “запитання – відповідь”, що дозволяє швидко знайти позиції Верховного Суду за конкретними ситуаціями:
-
коли забезпечення позову є обґрунтованим;
-
які саме докази мають подаватися;
-
як правильно поєднувати заходи забезпечення;
-
у яких випадках вони підлягають скасуванню.
Такий підхід перетворює документ не лише на довідник, а й на методичний посібник із формування правової позиції в суді.
Висновок
Огляд судової практики Верховного Суду щодо забезпечення позову — це не просто підбірка рішень, а чітка карта судових підходів, якою має користуватися кожен адвокат.
Розуміння критеріїв співмірності, необхідності та балансу інтересів сторін дозволяє не лише правильно обґрунтовувати клопотання про забезпечення позову, а й ефективно протидіяти його зловживанню.
Рада адвокатів Київської області рекомендує адвокатам ознайомитися з повним текстом огляду за посиланням:
Огляд судової практики Верховного Суду щодо забезпечення позову (2018–2025)